Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор’євої І.В.,

суддів Пузиревського Є.Б., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 липня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, раніше судимого 20.03.2009 року за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання йому частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 20 березня 2009 року і остаточно визначено покарання – 7 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 785 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 23 липня 2009 року, приблизно о 23 год. 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, біля нежилого будинку, розташованого на перехресті вулиць Центральна і Петровського в с. Новопетрівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого ОСОБА_2, виражене в нанесенні удару скляною пляшкою по голові, в потилицю, ударів руками в голову та обличчя, а також ударів ногою в голову, відкрито заволодів двома купюрами останнього номіналом 50 доларів США кожна, заподіявши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 785 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2010 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 187 КК України. Вказує на порушення судом ст. 334 КПК України, а також на те, що судом у вироку не вказана кваліфікація за ч. 2 ст. 186 КК України. Крім того, зазначає, що судом не розглянуто клопотання засудженого про фіксацію судового процесу технічними засобами. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що подавав клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, але суд його вимоги не виконав, чим порушив його право на захист. Вважає, що призначене йому покарання є надмірно суворим.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Вергізової Л.А., яка частково підтримала касаційні скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 87 КПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального засобу.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами в порядку ст. 87 КПК України (а.с. 28 т. 2).

Проте, даних про задоволення чи відмову у задоволенні зазначеного клопотання судом, у матеріалах справи не має.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 370 КПК України, якщо перебіг судового процесу не фіксувався технічними засобами, то це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України підставою для скасування вироку, ухвали є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскільки судом допущене істотне порушення кримінально-процесуального закону, то вирок і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Що ж стосується інших наведених у касаційних скаргах доводів, то вони підлягають перевірці при новому розгляді матеріалів справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.