Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор’євої І.В.,

суддів Пузиревського Є.Б., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

та захисника ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. на постановлені судові рішення щодо ОСОБА_3

Вироком Керченського міського суду АР Крим від 5 липня 2010 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, раніше судимого 12.10.2009 року за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади, строком на 3 роки та з конфіскацією майна, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків йому частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 12 жовтня 2009 року і остаточно визначено покарання – 5 років 1 місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади, строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він разом із ОСОБА_4, будучи громадськими інспекторами охорони природного середовища Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (ДАЧЕІ), виконуючи функції представників влади, будучи наділеними владними повноваженнями, і тим самим будучи службовими особами, в жовтні-листопаді 2009 року вимагали від приватного підприємця ОСОБА_5 щомісячної їм сплати 5000 грн. за непроведення перевірок, передбачених природоохоронним законодавством, на риболовецькому судні його батька - ОСОБА_6 та за нескладання протоколів про адміністративні правопорушення при виявленні таких. Незважаючи на відмову ОСОБА_5, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 у період жовтня-листопада 2009 року – квітня 2010 року неодноразово висловлювали останньому свої незаконні вимоги про передачу їм грошей. З метою уникнути для себе шкідливих наслідків ОСОБА_5 12 квітня 2010 року, приблизно о 20 годині, біля прохідної заводу "Залив" в м. Керчі передав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді хабара 2000 грн., після чого останніх було затримано працівниками міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року вирок щодо ОСОБА_3 залишений без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. ставить питання про зміну постановлених судових рішень щодо ОСОБА_3 Просить перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ст. 368 на ст. 190 КК України, оскільки вважає, що вина його підзахисного в отриманні грошей шляхом вимагання не доведена, крім того, ОСОБА_3 не був посадовою особою, а тому не може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Вергізової Л.А., яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Суди як першої, так й апеляційної інстанцій ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі захисника про відсутність в діях засудженого ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки вказаного злочину. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, матеріалами справи доведена.

У вироку суд послався на показання потерпілого ОСОБА_5, який показав про обставини вимагання у нього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабара за непроведення перевірок на риболовецькому судні з подальшими для нього негативними наслідками, показання свідка ОСОБА_7, який підтвердив вимагання засудженими хабара, показання ряду свідків у справі.

Вважати, що зазначені особи обмовили засудженого ОСОБА_3 чи їх показання були необ’єктивними, у суду підстав не було.

Зазначені обставини та дані, які містяться у протоколах слідчих дій у справі, висновках відповідних експертиз, інших письмових доказах, зібраних у справі, давали суду підстави дійти висновку про вчинення ОСОБА_3 діянь, які за своїми ознаками утворюють склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 є правильною, а покарання йому призначено з дотриманням вимог закону.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_3, органами досудового слідства та судами не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих і достатніх доказах.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає процесуальних підстав для зміни чи скасування судових рішень за доводами касаційної скарги захисника, у зв’язку з чим вона задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Керченського міського суду АР Крим від 5 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. – без задоволення.