Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

з участю прокурора Підвербної Г.Я.

розглянула в судовому засіданні 12 липня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на окрему ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2010 року щодо нього.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2010 року вирок Долинського районного суду від 10 вересня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-1 КК України скасовано, а справу направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.

Окремою ухвалою цього ж апеляційного суду від 13 грудня 2010 року звернуто увагу прокурора Івано-Франківської області на порушення вимог кримінально-процесуального закону старшим помічником Долинського міжрайонного прокурора Шутки І.І. та на безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків прокурорів, які брали участь в апеляційній інстанції під час розгляду справи.

Як убачається з окремої ухвали, апеляційним судом встановлено, що при розгляді справи в апеляційному порядку працівники прокуратури безпідставно та всупереч діючим принципам процесуальних норм, що встановлюють порядок апеляційного оскарження судового рішення, використовували можливості ст. 348 КПК України з метою необґрунтованого затягування апеляційного перегляду справи, шляхом заявлення клопотань про відкладення справи нібито для додаткового вивчення, а також для зняття справи з апеляційного розгляду шляхом умисного порушення правил ст.ст. 349, 355 КПК України, що грубо порушує права засудженого, який перебував під вартою та заперечував наявність в його діях складу кримінально-карного діяння, а також затягує процесуальні строки розгляду справи.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування окремої ухвали апеляційного суду у зв’язку з істотним порушенням судом норм кримінально-процесуального закону. Вважає, що прокурори, які брали участь у розгляді справи у апеляційному порядку, керувались виключно нормами кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 23-2 КПК України суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу, якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу може бути винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом, а також в інших випадках, якщо визнає за це необхідне.

За змістом ст. ст. 23-2, 380 КПК України окрема ухвала апеляційного суду повинна бути законною та обґрунтованою та винесеною на підставі матеріалів справи.

Однак, апеляційним судом наведених вимог закону дотримано не було.

Як вбачається з окремої ухвали, в ній звертається увага на порушення помічником Долинського міжрайонного прокурора Шутки І.І. норм кримінально-процесуального закону при внесенні апеляційної скарги на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1. При цьому суд посилається на те, що апеляційна скарга прокурором внесена за межами строків на апеляційне оскарження вироку та в ній ставиться питання про погіршення становища засудженого, що згідно із ст. 355 КПК України заборонено.

Між тим, дані обставини не можуть бути підставами для винесення окремої ухвали, оскільки ст. 353 КПК України чітко регламентовано порядок розгляду судом першої інстанції апеляційних скарг, поданих з порушенням строків на апеляційне оскарження.

У відповідності з даними вимогами КПК України (1001-05) апеляційний суд позбавлений можливості самостійно вирішувати питання щодо відповідності апеляційних скарг вимогам закону, прийняття апеляційної скарги або визнання її такою, що не підлягає розгляду.

Висновки суду щодо необґрунтованого затягування прокурорами, які брали участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, строків розгляду справи є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, прокурорами дійсно в судовому засіданні заявлялись клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів кримінальної справи та проведення судового слідства. Ці клопотання судом у встановленому законом порядку розглянуті, визнані обґрунтованими та задоволені.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційним судом при винесенні окремої ухвали не дотримано вимог кримінально-процесуального закону, а тому окрема ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Окрему ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2010 року у кримінальній справі стосовно ОСОБА_1 скасувати.