Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів: Чуйко О.Г., Крижановського В.Я.,
за участю прокурора Таргонія О.В., -
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 15 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 1 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2010 року -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє: 22.01.2007 року вироком Ковпаківського районного суду м. Суми за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. Постановою Уманського районного суду Черкаської області від 12.09.2008 року на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання замінено на 1 рік 8 місяців 2 дні виправних робіт з відрахуванням 20 % із його заробітку,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. Постановлено початок строку відбування покарання рахувати з 23 листопада 2010 року, тобто з моменту проголошення вироку.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 1 лютого 2011 року вирок щодо ОСОБА_1 у частині обчислення початку строку відбування покарання змінено, визначено обчислювати початок строку відбування засудженому ОСОБА_1 покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2010 року з 1 вересня 2010 року із зарахуванням усього послідуючого строку перебування його під вартою в Україні до повернення його іноземній державі, яка його видала.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він в період часу з 06.05.2009 року по 15.09.2009 року вчинив ряд крадіжок чужого майна на загальну суму 14960 грн.
У касаційній скарзі, зі змінами та доповненнями, прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, посилаючись на ту обставину, що суд мав зазначити у вироку про початок строку відбування покарання з моменту затримання ОСОБА_1 в іноземній державі з метою екстрадиції для виконання вироку.
У касаційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1 просить змінити ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01.02.2011 року та призначити початок строку відбуття його покарання з 07.06.2010 року - з моменту надання дозволу на його екстрадицію Генеральним прокурором Російської Федерації.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти касаційної скарги засудженого та підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблені судом на підставі доказів, які, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, були досліджені і перевірені під час розгляду справи та вони у касаційних скаргах не оспорюються.
Як убачається з матеріалів справи, 25.12.2009 року ОСОБА_1 був затриманий в м. Краснодар Російської Федерації за вчинення злочину на території цієї держави та вироком Прикубанського районного суду м. Краснодара від 16.02.2010 року був засуджений за ч. 3 ст. 30, п. "в" ч. 2 ст. 158, ч. 1 ст. 158 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з обчисленням строку відбування покарання з 27 грудня 2009 року.
07.06.2010 року Генеральною прокуратурою Російської Федерації задоволено запит Генеральної прокуратури України про тимчасову видачу ОСОБА_1 на три місяці для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та 01.09.2010 року останнього було передано до України.
В подальшому строк тимчасової видачі ОСОБА_1 було продовжено до шести місяців, тобто до 01.03.2011 року.
Оспорюючи законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду, касатори посилаються на істотні порушення кримінально-процесуального закону в частині визначення початку строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1
У той же час, як убачається з матеріалів кримінальної справи, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, були перевірені всі підстави, за якими ставилося питання про правильність визначення початку строку відбуття покарання ОСОБА_1 у відповідності до вимог положень Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (997_009)
, яка набула чинності для України 14 квітня 1995 року і застосовується у відносинах України з Російською Федерацією.
Відповідно до ст. 396 КПК України суд касаційної інстанції в межах своїх повноважень перевіряє касаційні скарги в частині істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний обґрунтований і справедливий вирок чи постанову, питання, пов’язані з виконанням вироку не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Як убачається з касаційної скарги прокурора, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які випливають із змісту ст. 370 КПК України, апеляційним судом допущено не було, оскільки суд діяв в межах своїх повноважень.
Всі питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку вирішуються судом, який постановив вирок в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України та відповідно до міжнародних договорів та законодавства договірних сторін.
В зв’язку з викладеним, підстав для задоволення касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та прокурора колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 1 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.
С у д д і : М.А. Мороз
О.Г. Чуйко
В.Я. Крижановський