Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула у судовому засіданні 22 вересня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 березня 2010 року

ОСОБА_6, 1982 року народження,

судимого 07.03.2007 року за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років

позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним

засобом на 2 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України

з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років 6 місяців позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 389 КК України на 2 роки обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 12 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 13 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки.

Постановлено стягнути 200 000 грн. моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_7

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2010 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 18 березня 2009 року під час прогулянки в урочище Тростянецького лісу с. Чистопади Зборівського району, у відповідь на чергові погрози ОСОБА_8 розповісти його дружині про їх інтимні стосунки, вимагання розлучитися та одружитися з нею, умисно з метою вбивства здійснив у неї два прицільних постріли у груди і голову з мисливської рушниці, яку взяв із собою щоб постріляти по порожніх скляних пляшках. Від отриманих поранень потерпіла померла на місці. З метою приховати вчинений ним злочин ОСОБА_6 через три дні повернувся на місце злочину і поховав тіло ОСОБА_8 у викопану ним неподалік яму, а мисливську рушницю викинув у річку.

Крім того, в ніч на 25 вересня 2008 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими особами проникли у приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" у АДРЕСА_1, звідки таємно викрали належні ПП ОСОБА_9 товарно-матеріальні цінності вартістю 19 277 грн. 23 березня 2009 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_10 проникли у приміщення ПП "Агроспецгосп", звідки таємно викрали майно вартістю 5 656 грн.

Будучи за попереднім вироком позбавленим права керувати транспортним засобом, ОСОБА_6 25 вересня 2008 року та 18, 21 і 23 березня 2009 року керував автомобілем Део-Ланос НОМЕР_1.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 посилається на те, що обране судом засудженому покарання є на її думку занадто суворим, призначеним без належного урахування пом’якшуючих його вину обставин, які дають підстави застосувати ст. 69 КК України. Указує на віктимну поведінку потерпілої, зазначає, що ОСОБА_6 добровільно відшкодував матеріальну шкоду та частково – моральну шкоду. Просить змінити судові рішення та пом’якшити покарання засудженому до нижчого від нижчої межі або в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими та просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд послався на щире каяття та визнання вини, сприяння розкриттю злочинів та встановленню істини у справі, позитивну характеристику, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, які перебувають на обліку у лікаря-педіатра, у тому числі ОСОБА_11, 2004 року народження, - з приводу "пролапсу метрального клапану ІІ ст., ан. хорди в лівому шлуночку", а також те, що ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення неумисного злочину, новий злочин вчинив під час іспитового строку.

Згідно з встановленими судом фактичними обставинами справи ОСОБА_6 вчинив убивство під впливом погроз з боку потерпілої ОСОБА_8 вчинити дії, які могли привести до руйнування його сім’ї.

Разом із тим, суд, перелічивши наявність вищевказаних обставин, не врахував їх належним чином, та не взяв до уваги деякі конкретні обставини справи, те, що він добровільно повністю відшкодував матеріальну шкоду та частково - моральну.

Тому, виходячи з конкретних обставин справи та особи винного ОСОБА_6, колегія суддів вважає можливим пом’якшити йому покарання за ст. 115 КК України у межах санкції цієї статті.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2010 року щодо ОСОБА_6 змінити, пом’якшити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 389 КК України на 2 роки обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 10 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначити 10 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки.