Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів: Чуйко О.Г., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Гладкого О.Є., -

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 22 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє – 28.10.2009 року Краснолуцьким міським судом за ч. 1 ст. 153 КК України на 1 рік позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік 3 місяці обмеження волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє – 01.06.2010 року Краснолуцьким міським судом за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік обмеження волі.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 585 грн. 84 коп. судових витрат в солідарному порядку.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не переглядався.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони, 13.04.2010 року, приблизно о 21 год. 40 хв. по АДРЕСА_1, за попередньою змовою між собою, грубо порушували громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

У касаційній скарзі, з урахуванням доповнень, прокурор просить скасувати вирок суду у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, посилаючись на ту обставину, що суд не врахував обтяжуючу покарання ОСОБА_1 обставину – рецидив злочину та те, що ОСОБА_2 має непогашену судимість, не зайнятий суспільно – корисною працею, злочин засудженими був вчинений в стані алкогольного сп’яніння.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу з доповненнями, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд зробив на підставі доказів, які є у справі та вони в цій частині у касаційній скарзі не оспорюються.

Касаційна скарга прокурора, в якій ставилося питання про зміну резолютивної частини вироку відносно засуджених в частині стягнення судових витрат в дольовому порядку підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з вироку суду від 16 листопада 2010 року, суд у резолютивній частині вироку при вирішенні питання щодо стягнення судових витрат допустив порушення ч. 2 ст. 93 КПК України, стягнувши з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в солідарному порядку, хоча відповідно до вказаної норми закону мав визначити розмір стягнення цих витрат в дольовому порядку з кожного із засуджених, ураховуючи при цьому ступінь вини кожного з них та їх майновий стан, на підставі ч. 1 ст. 398 КПК України, тому вирок у частині стягнення судових витрат підлягає зміні.

Згідно постанови від 17 листопада 2010 року, судом в порядку ст. 273 КПК України внесено зміни до резолютивної частини вироку та стягнуто з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в дольовому порядку, зазначивши, що вказана постанова є невід’ємною частиною вироку суду.

Випадки і порядок внесення змін до вироку суду після його проголошення прямо передбачено кримінально – процесуальним законом. Інший порядок законом не допускається.

У зв’язку з викладеним, постанова суду від 17 листопада 2010 року як така, що не відповідає вимогам закону підлягає скасуванню.

Доповнення прокурора до касаційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 390 КПК України, до початку розгляду справи в касаційному суді, особа, що подала скаргу та особи, зазначені у частині четвертій ст. 384 КПК України, - щодо скарги прокурора в межах його позиції, мають право доповнити, змінити або відкликати, а також подати свої заперечення на скаргу іншого учасника судового розгляду, додержуючись при цьому вимог статті 355 цього Кодексу. Згідно ст. 355 КПК України, внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого або виправданого за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.

З наданих доповнень прокурора, які надійшли 27 липня 2011 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вбачається, що вони надійшли поза межами строків на касаційне оскарження і тягнуть за собою погіршення становища засуджених, оскільки в доповненнях поставлено питання про скасування судового рішення і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м’якості.

За таких обставин, доповнення до касаційної скарги прокурора задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, з доповненнями до неї задовольнити частково.

Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 17 листопада 2010 року про внесення змін до резолютивної частини вироку Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 листопада 2010 року – скасувати.

Вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині стягнення з них судових витрат, – змінити та стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Луганській області судові витрати по 292 грн. 92 коп. з кожного за проведення криміналістичних експертиз.

В іншій частині вирок залишити без зміни.