5-2784км11 Про вимагання та одержання хабара сільським головою за незаконне виготовлення та передачу рішення сільської ради про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 27.09.2011 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2010 року.

Вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2010 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має,

- за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади на строк 1 рік;

- за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади на строк 3 роки та з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади на строк 3 роки та з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, обіймаючи посаду сільського голови с. Колодіївка Тисменицького району Івано-Франківської області, будучи уповноваженим на здійснення функцій представника влади, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, являючись посадовою особою органу місцевого самоврядування 4 категорії 7 рангу, тобто службовою особою, діяв всупереч інтересів служби та створив умови, за яких особа вимушена дати хабара, з метою запобігання шкідливих наслідків щодо своїх прав і законних інтересів, в період з середини січня по 22 березня 2010 року вимагав та 22 березня 2010 року в приміщенні сільської ради с. Колодіївка Тисменицького району Івано-Франківської області отримав від ОСОБА_2 хабар у розмірі 1500 дол. США, що по курсу НБУ становило 11940,30 грн., видав ОСОБА_2 завідомо неправдиві рішення Колодіївської сільської ради № 385-12-2009 від 12 грудня 2009 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Л.Українки в с. Колодіївка площею 0,12 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, сприяння у наданні цієї земельної ділянки у власність", яке було в період з 12 по 16 березня 2010 року складене, підписане та завірене печаткою особисто ОСОБА_1

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості. Вважає, що призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі є безпідставним. Крім того, прокурор вказує на порушення апеляційним судом вимог закону, зазначаючи, що ухвала суперечить вимогам ст. 377 КПК України, оскільки є немотивованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності винності засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильно кваліфікував його дії за

ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 368 КК України, що у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Доводи касаційної скарги прокурора про призначення засудженому покарання за ч. 2 ст. 368 КК України зі застосуванням ст. 69 КК України як такого, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м’якості колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Підстави для призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України (2341-14) за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Як видно із вироку суду першої інстанції, саме цими нормами й керувався суд при призначенні покарання засудженому.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при призначенні

ОСОБА_1 покарання судом першої інстанції враховано не тільки тяжкість вчиненого ним злочину, а й дані про його особу, позитивну характеристику та визнання вини засудженим. Обставинами, що пом’якшують покарання засудженому, суд визнав його щире каяття, вік, стан здоров’я, добросовісне відношення до праці в минулому, неодноразові заохочення з цього приводу, наявність на утриманні хворої дружини та перестарілої матері.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 за коротший строк, і тому обґрунтовано призначив йому за

ч. 2 ст. 368 КК України більш м’яке покарання, ніж передбачено законом.

Зазначені доводи прокурора перевірялися і судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував у своєму рішенні і вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.

Доводи касаційної скарги прокурора про порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України при розгляді апеляції прокурора колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції в своєму рішенні законно визнав призначене засудженому покарання районним судом таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.