Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор’євої І.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Широян Т.А.,

з участю прокурора Голюги В.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1

Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу в розмірі 12 750 грн в доход держави з позбавленням права займати інспекторські посади в інспекційних органах влади строком на один рік.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2011 року вирок змінено: виключено рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати інспекторські посади в інспекційних органах влади строком на один рік. У решті вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи службовою особою – провідним спеціалістом відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Запорізькій області, на якого покладено функції здійснення державного контролю у сфері автомобільних перевезень, 23 серпня 2010 року в своєму автомобілі "Ланос" на автодорозі Якимівка-Кирилівка в Якимівському районі Запорізької області під час проведення перевірки отримав від ОСОБА_2 1 500 грн хабара за не притягнення його до відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування апеляційним судом кримінального закону, внаслідок чого призначене засудженому покарання вважає явно несправедливим внаслідок м’якості. Зазначає, що суд необґрунтовано виключив з вироку призначення

ОСОБА_1 додаткового покарання, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 368 КК України.

Засудженим ОСОБА_1 подані заперечення на касаційну скаргу прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Змінюючи вирок місцевого суду і виключаючи з вироку призначене ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права займати інспекторські посади в інспекційних органах влади строком на один рік, апеляційний суд вирішив, що це додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 368 КК України, застосовується тільки до позбавлення волі.

Такий висновок є помилковим і суперечить змісту та конструкції санкції ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 5 квітня 2001 року N 2341-III), яка передбачала два види основних покарань: штраф і позбавлення волі, до кожного з яких застосовується додаткове покарання, передбачене цією санкцією. Аналогічним чином викладена санкція ч. 1 ст. 368 КК України й у редакції Закону України № 3207-VІ від 7 квітня 2011 року (3207-17) .

Отже суд апеляційної інстанції неправильно застосував кримінальний закон й внаслідок цього без належних правових підстав виключив з вироку місцевого суду рішення про призначення додаткового покарання.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.