Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула 29 вересня 2011 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 30 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 22 березня 2011 року.

Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 грудня 2010 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22 березня 2011 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_5 22 листопада 2008 року, приблизно о 5 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем "Фіат-Скудо", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись автодорогою "Ковель-Жовква" у м. Нововолинську, неподалік повороту до військового комісаріату, під час виконання маневру обгону, грубо порушуючи вимоги п. 2.3 (б), п. 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , на зустрічній смузі руху допустив зіткнення із зустрічним мотоциклом марки "ІЖ-Ю-ЗК", без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_6, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть, а пасажир мотоцикла ОСОБА_7 в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений вказує на те, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та його особі. Засуджений, посилаючись на ряд обставин, які на його думку можуть пом’якшити покарання, просить вирок та ухвалу щодо нього змінити та призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Крім того, до суду звернувся захисник ОСОБА_8 з клопотанням про звільнення засудженого від покарання внаслідок акту амністії.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та висловився щодо відсутності достатніх підстав для застосування до ОСОБА_5 акту амністії, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга та клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами і у касаційній скарзі засудженим не оспорюються.

Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу винного, який позитивно характеризується за останнім місцем роботи, немає судимостей, взяв до уваги стан здоров’я дружини та вчинення злочину з необережності.

Призначене ОСОБА_5 покарання є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для зміни судових рішень щодо нього не вбачається.

Щодо поданого захисником ОСОБА_8 клопотання про застосування до ОСОБА_5 акту амністії, то таке задоволенню не підлягає, оскільки відсутні належно завірені документи, які могли б стати підставою для застосування до засудженого такого закону. Крім того, відсутня згода засудженого ОСОБА_5 на застосування до нього амністії.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 30 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 22 березня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про застосування амністії до ОСОБА_5 залишити без задоволення.