Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів: Крижановського В.Я., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула в судовому засіданні 29 вересня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2010 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені пунктами 3, 4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 8 лютого 2010 року близько 19:30 білябудинку № 17 по вул. Північна у м. Херсоні, у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, погрожуючи насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я та застосувавши його до потерпілого ОСОБА_2, що виявилося в утриманні за руку, з метою заволодіння чужим майном, відкрито викрали у нього майно на загальну суму 305 грн.

У касаційній скарзі прокурор поставив питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий судовий розгляд. При цьому послався на те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 374 КПК України, оскільки при новому судовому розгляді справи не врахував вказівки апеляційного суду щодо покарання у виді реального позбавлення волі, визнаного апеляційним судом необхідним та достатнім, та безпідставно звільнив ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Крім того, на думку прокурора, скасуванню підлягає і ухвала апеляційного суду, якою вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Правильність висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційній скарзі.

Доводи прокурора, наведені в його касаційній скарзі, про порушення норм кримінально-процесуального закону, а саме ст. 374, при призначенні покарання ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Так, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області від 28 вересня 2010 року попередній вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 15 липня 2010 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, у зв’язку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону скасовано, а кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд.

У цій ухвалі зазначено, що при новому судовому розгляді справи і доведеності обсягу обвинувачення міра покарання, призначена ОСОБА_1 є необхідною та справедливою, що суду слід урахувати.

Суд при новому розгляді справи в мотивувальній частині вироку, мотивуючи необхідність звільнення ОСОБА_1 від покарання з випробуванням, урахував дані про його особу (не судимий, позитивно характеризується, відшкодував шкоду), у зв’язку з чим дійшов вірного висновку про застосування до засудженого положень ст. 75 КК України.

До того ж в ухвалі апеляційного суду не міститься прямої вказівки про те, що призначене покарання за новим вироком ОСОБА_1 має обов’язково бути у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства.

Отже, оцінивши в сукупності докази у справі, суди першої та апеляційної інстанцій постановили законні й обґрунтовані судові рішення щодо ОСОБА_1, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, – без задоволення.