Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 29 вересня 2011 року в м. Києві справу за касаційною скаргою громадянина ОСОБА_5, який подав її в інтересах громадянина ОСОБА_6, на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 04 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 грудня 2010 року.

6 листопада 2009 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до прокуратури м. Борислава, в якій просив порушити кримінальну справу відносно громадянки ОСОБА_7 за завідомо неправдиві показання, надані нею 22 червня 2009 року під час її допиту в якості свідка в Апеляційному суді Львівської області по цивільній справі № 22ц-1416/2009.

8 грудня 2009 року ОСОБА_5 знову звернувся із заявою до прокуратури м. Борислава, в якій просив порушити кримінальну справу за ст. 190 КК України за фактом заволодіння у шахрайській спосіб майном (квартирою) громадянина ОСОБА_6

Вищевказані заяви в порядку ст. 97 КПК України були спрямовані прокуратурою до Бориславського МВ ГУ МВСУ у Львівській області для проведення перевірки.

Постановою дільничного інспектора міліції Бориславського МВ ГУ МВСУ у Львівській області від 07 травня 2010 року заявнику було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яка була оскаржена громадянином ОСОБА_6 до місцевого суду.

Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 04 серпня 2010 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на постанову дільничного інспектора міліції Бориславського МВ ГУ МВСУ у Львівській області від 07 травня 2010 року, на яку було подано апеляцію.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 30 грудня 2011 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

За змістом касаційної скарги ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, оскільки на його думку судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що особа, яка проводила перевірку, неповно та необ’єктивно дослідила, всі обставин на які він посилався як на підставу в порушенні кримінальної справи, а висновки дільничного інспектора не відповідають фактичним обставинам що в дійсності мали місце. В касаційній скарзі вказується також і на те, що суди не звернули уваги на неправильне застосування дізнавачем кримінального закону, а також самі допустилися істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суд має перевірити дотримання вимог ст. 99 КПК України. При цьому в постанові суду має бути зазначено, які саме факти чи обставини покладені в основу прийнятого за скаргою рішення.

Із мотивувальної частини постанови Бориславського міського суду Львівської області від 04 серпня 2010 року вбачається, що вищезазначені положення закону дотримані не були, оскільки суд не вказав, з огляду на які фактичні обставини він дійшов висновку про законність та обґрунтованість постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а лише обмежився загальними формулюваннями щодо обґрунтованості постанови дільничного інспектора.

Суд апеляційної інстанції, не зважаючи на те, що в апеляційній скарзі вказувалося на такі порушення з боку місцевого суду їх не тільки не виправив, але і сам допустився порушення норм КПК України (1001-05) , які колегія суддів вважає істотними.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України апеляційний суд, перевіряючи рішення суду першої інстанції, повинен був ретельно вивчити й проаналізувати доводи, зазначені в апеляції, з урахуванням наявних у справі даних з тим, щоб жоден з них не залишився без відповіді в ухвалі. Крім того, залишаючи постанову суду без зміни, в ухвалі необхідно було навести обґрунтовані міркування, якими спростовуються чи підтверджуються викладені в апеляції доводи, і послатися на відповідні дані, докладно мотивувавши прийняте рішення.

В порушення вимог цього закону апеляційний суд, зазначивши доводи апеляції ОСОБА_9, не навів переконливих мотивів, на підставі яких визнав їх необґрунтованими, натомість, обмежився висновком про те, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, прийняв обґрунтоване рішення.

З огляду на викладе та відповідно до вимог ст.ст. 398, 370 КПК України, колегія суддів вважає, що судові рішення по цій справі підлягають скасуванню у зв’язку з істотними порушеннями судами кримінально-процесуального закону, а сама справа, відповідно до ст. 396 цього ж Закону, - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду необхідно неухильно дотриматися вимог ст. 236-2 КПК України, належним чином перевірити всі доводи скаржників в тому числі й ті, що викладені ними в апеляційній і касаційній скаргах. Дати обґрунтований аналіз висновкам, викладеним у постанові дільничного інспектора, з точки зору їх відповідності вимогам кримінального та кримінально – процесуального законів, зокрема, і в тій її частині, що стосується оцінки ним допустимості свідчень свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, на які є посилання в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2009 року по цивільній справі № 22ц-1416/2009.

Оскільки пояснення цих осіб, мають суттєве значення для прийняття законного рішення за заявами громадянина ОСОБА_5, суду слід мати на увазі, що без відібрання пояснень від цих осіб особою, що проводить перевірку заяв про злочини, таку перевірку не можна вважати повною і об’єктивною.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 04 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 грудня 2010 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дільничного інспектора міліції Бориславського МВ ГУ МВСУ у Львівській області від 07 травня 2010 року якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.