Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Сахна Р.І., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула в судовому засіданні 4 жовтня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 листопада 2010 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком

1 рік з покладенням на нього обов’язку, передбаченого п. 3 ст. 76 КК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він на початку лютого 2010 року в с. Діброва Тячівського району Закарпатської області з метою збуту незаконно придбав у невстановленої досудовим слідством особи на ім’я "ОСОБА_3" 5 пакетів з наркотичними засобами, які перевіз до свого місця проживання будинку АДРЕСА_1, де і зберігав.

17 лютого 2010 року ОСОБА_1 з метою збуту взяв з дому 3 пакети з наркотичними засобами та приблизно о 10-й год. на пероні вокзалу ст. Королево Львівської залізниці збув ОСОБА_2 1 пакет з наркотичним засобом – маковою соломкою висушеною, що є особливо наркотичним засобом, вагою 34, 547 г за 50 грн.

Цього ж дня, приблизно о 17-й год. ОСОБА_1 був затриманий на пероні ст. Королево працівниками міліції, які при особистому його огляді виявили та вилучили 2 пакети з наркотичним засобом – маковою соломкою висушеною, загальною вагою 77,7715 г.

19 лютого 2010 року під час обшуку за місцем проживання

ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено макову соломку висушену вагою 28,5095 г та наркотичний засіб канабіс (марихуану) висушений вагою 24,2175 г.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постановлених судових рішень щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за який його засуджено, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах, які досліджені в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України та детально викладені у вироку.

Наведені у касаційній скарзі прокурора доводи про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання внаслідок м’якості не є переконливими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цих вимог закону місцевим судом при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням дотримано.

Так, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд врахував щире каяття засудженого, причини скоєного злочину, розмір наркотичного засобу, позицію прокуратури про можливість призначення засудженому покарання з випробуванням з іспитовим строком, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, відсутність обставин, що обтяжують покарання й дійшов правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства.

Доводи прокурора про м’якість призначеного покарання перевірялися і судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував у своєму рішенні і вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області

від 18 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.