5-448км11 Про розбій із застосуванням ножа - 29.11.2011 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 29 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 травня 2011 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого 26 квітня 2005 року за ч. 2 ст. 187, ст. 69, ч. 3 ст. 187, ст. 69, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 9 січня 2009 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 2 дні, засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком Кам’янець-Подільського міського суду Хмельницької області від 26 квітня 2005 року, і остаточно визначено до відбування 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 20 серпня 2009 року, знаходячись на польовій дорозі, що прямує в напрямку с. Борщівці Могилів-Подільського району Вінницької області від автодороги сполученням Могилів-Подільський – Вінниця, з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном, підійшов до неповнолітньої ОСОБА_3 та, приставивши до її шиї ножа, силоміць затягнув її в соняшникове поле, що було розташоване поруч та, погрожуючи їй застосуванням фізичного насильства, відкрито заволодів належними їй грошима в сумі 133 грн. Після чого ОСОБА_2 з викраденим утік вглиб поля, де переховувався близько години, поки не був виявлений мешканцями села та затриманий працівниками міліції.

Захисник ОСОБА_1 у касаційній скарзі просила судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а провадження по справі закрити. Свої вимоги захисник ОСОБА_1 мотивувала тим, що під час досудового та судового слідства не було доведено причетності засудженого до вчинення злочину. Крім того вказала, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням статей 377, 399 КПК України.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, доводи якої аналогічні доводам скарги захисника ОСОБА_1, просив скасувати судові рішення щодо нього, а провадження по справі закрити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання поданих скарг, пояснення прокурора, який частково підтримав подані скарги та просив повернути справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій при повторному розгляді справи.

Як убачається з матеріалів справи, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 15 березня 2011 року за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 скасувала ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 травня 2010 року і направила справу на новий апеляційний розгляд. При цьому колегія суддів зазначила, що апеляційний суд, залишаючи апеляцію захисника ОСОБА_4 без задоволення, не перевірив та не спростував доводи апеляції: про розбіжність між описом зовнішнього вигляду та одягом нападника, наданим потерпілою, та одягом, в якому на місці пригоди був затриманий ОСОБА_2; про відсутність у справі прямих доказів причетності засудженого до вчинення інкримінованого злочину; про відсутність доказів належності знайденої при огляді місця події шапки засудженому; про неприйняття досудовим слідством мір до пошуку решти викрадених грошей та ножа як знаряддя злочину.

Однак апеляційний суд при новому апеляційному розгляді справи в порушення вимог ст. 399 КПК України вказівки касаційної інстанції не виконав.

Крім того, на вирок місцевого суду захисником була подана апеляція, в якій порушувалось питання про скасування вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування кримінального закону й безпідставного засудження ОСОБА_2

Згідно зі ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані, і жоден із них не повинен залишатися без відповіді. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Разом із тим, апеляційний суд у порушення вимог ст. 377 КПК України відповіді на доводи, наведені в апеляції захисника ОСОБА_4, по суті не дав, докладних мотивів прийнятого рішення не навів та не перевірив доводів щодо безпідставного засудження ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 354 КПК України про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду.

Як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону також не дотримався, засуджений ОСОБА_2 не був сповіщений про апеляційний розгляд справи.

З урахуванням викладеного ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду з дотриманням вимог ст. 354 КПК України необхідно виконати вказівки суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі від 15 березня 2011 року, повно і всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій, перевірити інші доводи касаційних скарг засудженого та його захисника, при необхідності провести судове слідство та постановити законне й обґрунтоване рішення.