Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Ситников О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області з вимогами про перерахунок пенсії.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2014 р. позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії та незаконним рішення управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Хмельницької області від 10.09.2014 р. про відмову включити суми індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення пенсії ОСОБА_2 Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Хмельницької області провести позивачу перерахунок пенсії з 11.06.2014 р., з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових потреб, компенсації за невикористану відпустку та індексації, як невід'ємних частин складової заробітної плати які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум, відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу", в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, відповідно до довідки про складові частини заробітної плати.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області задоволено частково, постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2014 р. у справі змінено в частині дати, з якої слід провести перерахунок, а саме з 28.08.2014 р.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення норм процесуального та матеріального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 01.01.2009 р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області та отримує пенсію. При призначенні пенсії згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" відповідачем для обрахунку заробітної плати, яка враховується для обчислення розміру пенсії, не було включено сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, компенсації за відпустку та індексації заробітної плати.

28.08.2014 р. позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням вище вказаних виплат, на що отримала відмову.

Відповідно до змісту ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на момент виходу позивача на пенсію) пенсія державним службовцям призначаються в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій також узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в Постанові від 20.02.2012р. у справі 21-430а11. За правилами ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (1170-2010-п) надано вичерпний перелік видів оплати праці та інших видів, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховується при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. При цьому матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація до зазначеного переліку не входить.

Разом з тим, апеляційним судом помилково змінено рішення суду першої інстанції в частині зміни дати, з якої підлягають задоволенню позовні вимоги, з посиланням на п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (z1566-05) , оскільки вказані норма використовується у випадках, коли орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, та переведення з одного виду пенсії на інший. В даному спорі позивачем ставилося питання про включення відповідачем для обрахунку заробітної плати, яка враховується для обчислення розміру пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, компенсації за відпустку та індексації заробітної плати. Право на включення зазначених виплат в обрахунок суми пенсії було у позивачки станом на час виходу на пенсію та її призначення.

Таким чином, судом першої інстанції правильно визначено час, з якого слід задовольнити позовні вимоги, з врахуванням ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. свобод чи інтересів.

Суд першої інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому були відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Таким чином, рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає у силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р. скасувати, постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 29.12.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.