Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 29 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2011 року.

Зазначеною постановою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України у зв’язку з примиренням з потерпілою на підставі ст. 46 КК України, а кримінальну справу провадженням закрито.

У апеляційному порядку справа не переглядалася.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 13 березня 2011 року, біля 8:00, в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, з житлового будинку, що належить ОСОБА_6 викрав дві пляшки "Martini Bianko" та одну пляшку горілки, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 238 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд неправильно застосував ст. 46 КК України, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України є умисним і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2011 року, кримінальну справу щодо ОСОБА_5 провадженням закрито на підставі ст. 7-1 КПК України та його звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням підсудного з потерпілою.

Відповідно до ст. 46 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Для закриття справи на підставі ст. 46 КК України необхідна вся сукупність наведених у законі умов, відсутність хоча б одного із цих складових елементів виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

Проте, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до умисних злочинів середньої тяжкості, а тому ОСОБА_5 не можна було звільняти від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Оскільки судом неправильно застосовано закон при звільненні від кримінальної відповідальності, то постанова суду відповідно ст. 371 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду необхідно належним чином врахувати вимоги ст. 46 КК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396, 400-1 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.