Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від

26 січня 2011 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3. ст. 358 КК України ОСОБА_6 виправдано за відсутністю в діянні складу злочину.

Цивільні позови ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області

про стягнення з ТОВ "Промсервісплюс" податкової заборгованості залишено без розгляду.

Арешт, накладений постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області від 01.04.2009 року на цінності та майно ОСОБА_6 знятий.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_6 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд, з-під варти звільнений у залі суду.

У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2011 року зазначений вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що в період часу з 01.01.2007 року по 09.08.2007 року, перебуваючи на посаді менеджера ТОВ "Промсервісплюс", зареєстрованого 20.02.2004 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, не являючись службовою особою та не маючи права підпису офіційних документів, в тому числі бухгалтерської та податкової звітності, знаходячись у невстановленому місці, підробив підпис від імені свого брата ОСОБА_7 – директора ТОВ "Промсервісплюс" у документах державної податкової звітності - податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2007 року та липень 2007 року, також у декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року, які подав для подальшого використання бухгалтеру ОСОБА_8

У касаційних скаргах прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, порушують питання про скасування зазначених судових рішень та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд. Вказують, що в порушення вимог ст. 334 КПК України судом не вказано форми вини і мотивів злочину, вчиненого ОСОБА_6 та наслідків, які настали. Крім того, мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним, не наведені підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Зазначають, що суд помилково зробив висновок про виключення підробки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року платника ТОВ "Промсервісплюс", пославшись на те, що вказана декларація не має ознак офіційного документу.

Крім того, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційних скарг, пояснення захисника, який просив судові рішення залишити без зміни, а касаційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 350 КПК України в апеляції, крім інших обставин, повинні бути зазначені: вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування, прохання особи, яка подає апеляцію.

Із вироку суду від 26 січня 2011 року слідує, що ОСОБА_6 органами досудового слідства обвинувачувався у скоєнні злочинів, передбачених

ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 та ч. 2 і ч. 3 ст. 358 КК України. Суд визнав його винним і засудив за ч. 1 ст. 358 КК України, а в частині обвинувачення за ч. 3 ст. 358 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України виправдав.

Прокурор, не погодившись з вироком суду в частині виправдання засудженого, подав апеляцію. Із змісту апеляції вбачається, що він ґрунтовно, з посиланням на матеріали справи, навів доводи неправильного, на його думку, виправдання засудженого за скоєння ним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27,

ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Разом з тим, прохання в апеляції прокурор виклав щодо скасування вироку в іншій частині – в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 358 КК України.

За таких обставин апеляція прокурора, як така, що не відповідає вимогам ст. 350 КПК України, у відповідності до ст. 352 цього кодексу, не могла бути призначена до розгляду, а тим більше розглянутою в апеляційному порядку.

Крім того, апеляційний суд, залишивши апеляцію прокурора без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_6 без зміни, в порушення вимог

ст. 377 КПК України, не навів в ухвалі докладних мотивів постановленого рішення, не проаналізував і не спростував доводів апеляції прокурора.

За таких обставин ухвала апеляційного суду, як така, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінально – процесуального закону, не може бути визнана законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

У зв’язку із скасуванням ухвали апеляційного суду, колегія суддів не входить в обговорення доводів, зазначених в касаційних скаргах.

При новому апеляційному розгляді суду належить усунути зазначені недоліки, відповідно до вимог закону перевірити всі доводи апеляції і прийняти законне та обгрунтоване рішення, зміст якого б відповідав вимогам ст. 377 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

К асаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.