Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Шилової Т.С.

суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О.,

з участю прокурора Таргонія О.В.

розглянула в судовому засіданні 29 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2011 року.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 07.04.2010 року звернулась до прокуратури Черкаської області із заявою про прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК відносно судді Соснівского районного суду м. Черкаси Орленка В.В. та прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3, посилаючись на те, що суддя у ході розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_4 умисно порушує права підсудного та його захисників. Крім того, вважає, що суддя виніс незаконну постанову про взяття під варту підсудного. Прокурор Білик О.П. не надав для ознайомлення матеріали, які слугували підставою для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4, не реагує на порушення судом прав підсудного, безпідставно не розглядає його скарги та скарги захисників.

Постановою старшого помічника прокурора Придніпровського району м. Черкаси від 7 травня 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно судді та прокурора.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою в якій ставили питання про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки перевірка за їх заявою проведена неповно.

Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 грудня 2010 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2011 року постанова суду залишена без зміни.

На судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які просять скасувати постанову судді та ухвалу апеляційного суду, а матеріали направити Генеральному прокурору для проведення перевірки. При цьому посилаються на те, що судовий розгляд скарги проведений неповно, з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону. Наголошують, що апеляційним судом порушено право на захист ОСОБА_4, який був допитаний в судовому засіданні без участі захисника.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 236-2 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, повинен дослідити матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, і, в залежності від того, чи були виконані вимоги ст. 99 КПК України, прийняти рішення про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або залишити скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб.

Кримінальна справа може бути порушена лише за наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Як убачається з постанови судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2.12.2010 року при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя погодився з висновками помічника прокурора, який на підставі матеріалів справи прийшов до висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.

На підтвердження свого висновку про дотримання прокурором вимог ст. 99 КПК України при винесенні ним постанови, суддя у своїй постанові навів відповідні мотиви.

Апеляційний суд при розгляді справи за апеляцією ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перевірив доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, і аргументовано їх відхилив. Свої висновки, з якими погоджується і колегія суддів, апеляційний суд, дотримуючи вимог ст. 377 КПК України, належним чином мотивував в своїй ухвалі та вважати їх необґрунтованими чи сумнівними немає підстав.

Посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на порушення прав на захист ОСОБА_4 апеляційним судом у ході з’ясування його думки щодо поданої апеляційної скарги, є безпідставними.

Доводи скаржниць про допущені, на їх думку, порушення закону судом при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_4 не є предметом розгляду в порядку ст. 236-2 КПК України.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, у матеріалах справи не виявлено.

Судові рішення відповідають вимогам ст. ст. 236-2, 377 КПК України і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2011 року - без зміни.