Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого – судді Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Литвинова О.М.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула у судовому засіданні 24 листопада 2011 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 січня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_2

Вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 3 листопада 2010 року засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина Російської Федерації, не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2064 грн. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 січня 2011 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 12 серпня 2010 року, приблизно о 1 годині 30 хвилин, перебуваючи у стомленому стані та стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем "ОПЕЛЬ-АСТРА" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись з вулиці Б. Майстренка на перехрестя з вул. Леніна та вул. Козацькою в м. Новгород-Сіверському Чернігівської області, порушив вимоги п. п. 2.9(6), 2.3 (в), 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , перевозив в якості пасажира ОСОБА_5, не пристебнутого ременями безпеки, не врахував дорожньої обстановки, перевищив встановлену в населеному пункті швидкість руху, не впорався з керуванням вказаного автомобіля, з'їхав за межі проїзної частини дороги у кювет та допустив перекидання транспортного засобу. Недотримання ОСОБА_2 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, у якій пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_5

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, внаслідок чого апеляційним судом вирок щодо ОСОБА_2 був залишений без зміни, хоч, на думку потерпілої, він підлягав скасуванню внаслідок призначення засудженому несправедливо м’якого покарання. Вважає, що справа за її апеляцією переглянута поверхово, судове слідство апеляційним судом не проведено, а ухвала не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, бо є немотивованою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України не оспорюються в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1 про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м?якості, аналогічні доводам, що були викладені у її апеляції, і були предметом розгляду в апеляційному суді, який визнав їх необґрунтованими, мотивувавши своє рішення належним чином.

Зі змісту вироку убачається, що суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, конкретні обставини справи, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, взяв до уваги і те, що злочин вчинено у стані алкогольного сп?яніння та дійшов висновку про необхідність призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції закону, що підлягає реальному відбуванню. Рішення суду, що стосується обрання покарання, належно мотивоване у вироку. Покарання, призначене ОСОБА_2, є достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як видно зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, суд навів мотиви на спростування доводів апеляції потерпілої, в якій йшлося про м’якість призначеного засудженому покарання, зазначив підстави її відхилення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів законність судових рішень у даній справі, не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.