Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

розглянула в судовому засіданні 17 листопада 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора Арцизького району Одеської області на вирок Арцизького районного суду від 24 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2011 року

Вказаним вироком, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 77 КК України без конфіскації майна; за ч.2 ст. 315 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України на чотири роки та шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна .

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в один з днів на початку вересня 2010 року, (точна дати та час слідством не встановлені), знаходячись біля автопарку АПАЛ с. Теплиця Арцизького району Одеської області, зірвав сухі листки дикорослої коноплі, відокремивши їх від стебла, по місцю свого проживання подрібнив їх, довівши до стану, що дозволяв вживати їх як наркотики. Таким чином ОСОБА_1 незаконно придбав та виготовив особливо-небезпечний наркотичний засіб – канабіс в кількості 14,85 г, який маючи умисел на подальший збут зберігав при собі.

16 вересня 2010 року близько 21.00 години, ОСОБА_1 біля ринку "Касмет", що знаходиться по вул. Леніна в с. Теплиця, Арцизького району Одеської області запропонував ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_4 вжити наркотичний засіб, схиливши їх таким чином до вживання наркотичних засобів. Після чого в цей же день знаходячись на території футбольного стадіону біля Арцизького аграрного ліцею, розташованому в с. Теплиця, Арцизького району Одеської області, ОСОБА_1 шляхом безоплатної передачі, здійснив збут частини вищезазначеного наркотичного засобу в кількості 0,45 г ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_4

Решту наркотичного засобу в кількості 14,4 г було вилучено працівниками міліції 16 вересня 2010 року під час огляду місця події.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням, а саме застосуванням ст. 69, 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши його доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд також повинен враховувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дотримуватися загальних принципів встановлених законом щодо призначення покарання.

На думку колегії суддів суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався.

Так не була належним чином врахована тяжкість вчинених ним злочинів, зокрема те, що відповідно до вимог ст. 12 КК України злочини, передбачені ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 315 КК України є відповідно тяжким та особливо тяжкими злочинами. Також не отримали належної оцінки ті обставини, що злочини були вчинені в тому числі й щодо неповнолітнього (що є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст. 315 КК України).

За таких обставин колегія суддів вважає, що викладені в касаційній скарзі доводи прокурора про безпідставність застосування ст. 75 КК та звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням внаслідок чого призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого є обґрунтованими. Тому вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Щодо доводів прокурора про незаконне призначення ОСОБА_1 покарання більш м’якого, ніж передбачено законом то з урахуванням наявності по справі обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також даних про особу засудженого таке рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам передбаченим ст. 69 КК України.

Під час нового розгляду справи суду слід повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для правильного рішення справи. У випадку доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів слід призначити йому покарання, яке б відповідало вимогам ст. 65 КК України.

Разом із тим, якщо за результатами цього розгляду обсяг пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення не зміниться, не будуть встановлені інші обставини, які можуть вплинути на висновки суду щодо покарання ОСОБА_1, то призначене йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м’яким.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Арцизького районного суду від 24 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.