Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 24 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2011 року.

Вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 24 березня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 13 січня 2011 року, близько 24 години, знаходячись біля клубу с. Піски – Річицькі, Ратнівського району, Волинської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань, умисно наніс удар ножем господарсько - побутового призначення в ділянку грудей ОСОБА_6, заподіявши останньому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що застосування судом до ОСОБА_5 вимог ст. 69 КК України є безпідставним і належним чином не вмотивованим. Також вважає, що апеляційний суд необґрунтовано залишив вирок щодо ОСОБА_5 без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296; ч. 1 ст. 121 КК України за обставин, викладених у вироку ґрунтуються на зібраних і перевірених у судовому засіданні доказах та в касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочинів внаслідок його м’якості, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу.

Як видно з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 щиро розкаявся, визнав вину повністю, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані злочином збитки, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а тому суд обґрунтовано ці обставини в сукупності відніс до виключних і призначив засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст. 121 КК України.

Висновок суду про необхідність обрання засудженому покарання у виді реального позбавлення волі належно вмотивований.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою прокурора, щодо невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості та виніс ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи прокурора, в тому числі і про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, безпідставними, а призначене засудженому покарання таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 24 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.