Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 8 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2010 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

в силу ст. 89 КК України немає судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна; за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2010 року апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого та його захисника залишено без задоволення. На підставі ст. 365 КПК України виключено з вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2010 року вказівку про виготовлення та перевезення ним без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу.

З урахуванням змін, внесених до вироку апеляційним судом, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

28 квітня 2009 року, у період часу з 19 год. 15 хв. до 20 год. 15 хв., під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 було вилучено три паперові згортки із сухою подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 1000 від 7 травня 2009 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом вагою 1,879, 6,38 та 1,232 г відповідно, який ОСОБА_6 за невстановлених органами досудового слідства обставин незаконно зберігав без мети збуту.

22 квітня 2009 року, приблизно о 15 год. 20 хв., 15 год. 50 хв. та 16 год. 20 хв., за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, ОСОБА_6 повторно збув ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які в установленому законом порядку були залучені працівниками міліції для здійснення у нього оперативних закупок наркотичних засобів, кожному за 50 грн. 2,731, 2,449 та 2,431 г відповідно в перерахунку на суху речовину особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу. 24 квітня 2009 року ОСОБА_6 у цій же квартирі приблизно о 14 год. 15 хв., 14 год. 45 хв. та 15 год. 15 хв., повторно, за таку ж суму, збув цим же особам у такій же послідовності особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс вагою у перерахунку на суху речовину, відповідно 1,984, 1,983 та 2,229 г. 28 квітня 2009 року ОСОБА_6 у цьому ж місці приблизно о 14 год. 25 хв., 14 год. 55 хв. та 15 год. 25 хв. повторно, на тих же умовах, у такій же послідовності, збув цим же особам особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс вагою у перерахунку на суху речовину, відповідно 2,963, 2,231 та 3,120 г.

У касаційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_5 порушив питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 із закриттям кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України через неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій кримінального закону, порушення права засудженого на захист та норм кримінально-процесуального права. Вказував на те, що суд в основу обвинувального вироку поклав докази, які не досліджувались під час судового слідства, наявні у справі докази є суперечливими і відповідно до ст. 62 Конституції України не можуть ставитись в вину засудженому. Наголошував на тому, що обшук проведено на підставі ксерокопії постанови, яка отримувалась по іншій кримінальній справі. Також судом залишено поза увагою доводи ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства, внаслідок чого він був змушений обмовити себе.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково погодився з доводами касаційної скарги і вважала, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню через порушення вимог ст. 377 КПК України з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов’язаний перевірити всі доводи апеляції, у тому числі, за необхідності, і шляхом проведення судового слідства.

Згідно з ч. 2 ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляції, та зіставити їх з наведеними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги закону у даній справі належним чином не виконані.

Під час судового розгляду ОСОБА_6 заявляв суду про застосування до нього недозволених методів ведення слідства та фальшування працівниками міліції доказів.

Як видно зі справи, у ній немає даних, які б свідчили про перевірку судом цих повідомлень. Зокрема, у справі немає даних про направлення заяв засудженого про злочини за належністю прокурору для проведення перевірки, отримання результатів цієї перевірки та їх оцінку в сукупності з іншими доказами .

Крім того, апеляційний суд в ухвалі від 14 грудня 2010 року зазначив, що при розгляді даної кримінальної справи Октябрський районний суд м. Полтави безпідставно вказав на наявність в діях ОСОБА_6 виготовлення та перевезення без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу, оскільки не навів у вироку доказів вчинення таких дій, у зв’язку з чим на підставі ст. 365 КПК України виключив таку вказівку суду з кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України.

Разом із тим, апеляційний суд при розгляді справи у порядку апеляційної процедури дійшов висновку про правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, не зазначивши, у чому виявились дії засудженого щодо виготовлення наркотичних засобів. Відповіді на доводи апеляції захисника щодо неналежної кваліфікації судом дій засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України в ухвалі апеляційного суду не надано. Таким чином, залишаючи апеляції засудженого та його захисника без задоволення апеляційний суд не перевірив належним чином усі наведені у них доводи, не дав в ухвалі вичерпної відповіді на них і не зазначив мотивовані підстави, з яких визнав ці доводи необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2010 року щодо ОСОБА_6 – скасуванню як така, що не відповідає вимогам ст. 377 КПК України та постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду слід, із використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути подані на вирок апеляції і прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням в ухвалі аналізу доказів та мотивів прийняття такого рішення.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2010 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.