Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 6 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 2 серпня 2011 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, 26 жовтня 2010 року, приблизно в 3:30, будучи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи біля будинку № 16 по вул. Пушкіна у м. Родинське, Донецької області, умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 удар кулаком в обличчя, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв’язку з тим, що останній кинув йому в обличчя насінину.

У касаційній скарзі засуджений просив судові рішення змінити та застосувати до нього ст. 75 КК України. Вказує, що судом не враховано всіх обставин, що пом’якшують покарання, а також безпідставно визнав як обтяжуючу покарання обставину, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, в той час коли він спиртного не вживав.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом.

Дії засудженого за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється у касаційній скарзі.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначені ОСОБА_5 покарання суд у повній мірі урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, та обставини, які обтяжують і пом’якшують покарання.

Доводи засудженого про те, що він при вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння не знаходився, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Із показань потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_5 при вчиненні злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Цим доказам суд дав належну оцінку і дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння і обґрунтовано визнав цю обставину такою, що обтяжує покарання.

Підстав до пом'якшення засудженому покарання і застосування до нього ст. 75 КК України колегія суддів не знаходить.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, то касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 2 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.