Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Чуйко О.Г., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Саленка І.В., -

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 1 грудня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Вінницької області на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2010 року -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2011 року вирок щодо ОСОБА_2 змінено, на підставі ст. 75 КК України звільнено останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В решті вирок залишено без зміни.

По справі також засуджено ОСОБА_4, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за те, що вони 11.01.2010 року, в нічний час, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поблизу буд. № 19 по вул. Ленінградській у м. Вінниці, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та особою, справу відносно якої виділено в окреме провадження, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_5, відкрито викрали належне йому майно на загальну суму 12900 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого ними злочину внаслідок м`якості та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на ту обставину, що до засуджених було безпідставно застосовано положення ст. 75 КК України та не враховано, що останні вину визнали частково, не сприяли розкриттю злочину, злочин вчинили в стані алкогольного сп’яніння, а ОСОБА_2 був ініціатором його вчинення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд зробив на підставі доказів, які є у справі та вони в цій частині у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону та м’якість призначеного засудженим покарання не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до положень ст. 65 КК України покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено судом з урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ними злочину та даним про їх особи, які раніше не судимі, характеризуються позитивно, вину визнали частково, розкаялись у вчиненому, шкоду потерпілому відшкодували в повному обсязі.

Крім того, при призначенні засудженим покарання, судами було враховано думку потерпілого, який будь-яких претензій до засуджених не мав, просив суд першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи призначити їм покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Отже, з урахуванням усіх вказаних обставин та особи кожного з засуджених, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про можливість виправлення засуджених без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим обґрунтовано звільнили останніх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши ряд обов’язків, передбачених ст. 76 КК.

Тому доводи прокурора про те, що зазначені вище обставини та дані про особи засуджених не є достатніми для звільнення останніх від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів вважає необґрунтованими.

При апеляційному перегляді справи, судом належним чином перевірено матеріали кримінальної справи, наведені в апеляції прокурора доводи, та прийнято рішення з наведенням у ньому докладних мотивів.

Отже судом апеляційної інстанції вимоги ст.ст. 365, 366, 377 КПК України дотримано.

Оскільки порушень вимог кримінального закону, які б тягнули безумовне скасування або зміну вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судами першої та апеляційної інстанцій у справі не допущено, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2011 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.