Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області, Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області, треті особи: Кулиничівська селищна рада Харківського району Харківської області, Харківська міська рада про визнання дій Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області протиправними та зобов'язання вчинити дії з реєстрації місця проживання, -

ОСОБА_4 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до Орджонікідзевського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, за участю третіх осіб: Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, Харківської міської ради (залучено до участі у справі протокольною ухвалою суду першої інстанції), в якому просив: визнати протиправними рішення Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області за вих. № Б-13 від 30.04.2013 року щодо відмови ОСОБА_4 в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Орджонікідзевський РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області вчинити дії з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1; присудити на користь ОСОБА_4 за рахунок Державного бюджету України судові витрати в сумі 34,41 грн.; покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення на користь ОСОБА_4 судових витрат в сумі 34,41 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Орджонікідзевського у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.12.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним рішення Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області за вих. № Б-13 від 30.04.2013 року щодо відмови гр. ОСОБА_4 в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Орджонікідзевський РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області вчинити дії з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.Стягнуто на користь гр. ОСОБА_4 за рахунок Державного бюджету України судові витрати в сумі 34,41 грн. Покладено на Державну казначейську службу України виконання постанови суду в частині стягнення на користь ОСОБА_4 судових витрат в сумі 34,41 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволені позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник позивача звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши рішення суду першої інстанції в силі.

Третя особа на вказану касаційну скаргу надіслала до суду заперечення, у яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Інші особи, які приймали участь у розгляді даної справи письмових запереченнях (доповнень) на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду не надали.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 27.03.2013 року через відділення поштового зв'язку ОСОБА_4 направив до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області письмове клопотання, в якому просив розглянути заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1; повідомити про дату та час, в який позивач має можливість особисто прибути до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області для здійснення реєстрації місця проживання за вказаною адресою, та перелік документів, які необхідно надати для реєстрації.

У даній заяві позивач також зазначив, що оригінали та копії інших необхідних для реєстрації місця проживання документів надасть під час особистого прибуття до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області для здійснення реєстрації місця проживання.

Разом із вказаним клопотанням ОСОБА_4 направив до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області заяву про реєстрацію місця проживання, а також копію ордеру на жиле приміщення № 3 від 08.02.2013 року та рішення виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради № 32 від 30.01.2013 року про надання дозволу про за кріплення за ним житла, довідку Кулиничівської селищної ради за вих. № 446 від 01.03.2013 року про те, що житлові будинки по АДРЕСА_1 знаходяться на балансі Кулиничівської селищної ради.

Листом № Б-13 від 30.04.2013 року позивачеві було повідомлено, що подана ним заява не відповідає встановленому зразку, та зазначено, що згідно з постановами Верховної ради України від 06.09.2012 року № 5215-VІ "Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області" (5215-17) , рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 "Про впорядкування найменувань" з 01.11.2012 року повноваження щодо розподілу житла перейшли від селищних рад приєднаних районів до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради. Повідомлено перелік документів, необхідних для здійснення реєстрації місця проживання. Рекомендовано звернутись для впорядкування документів до Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради. Зазначено, що в разі звернення позивача до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області та надання особистої заяви встановленого зразка та документів, що підтверджують право на проживання у житлі позивача буде зареєстровано.

Не погоджуючись з таким листом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним рішення першого відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання та зобов'язання першого відповідача вчинити дії з реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Зазначив, що оскільки позивач дійсно проживає з листопада 1995 року за вказаною адресою реєстрація його місця проживання повинна здійснюватися Орджонікідзевським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області на підставі того, що позивач фактично є наймачем цього жилого приміщення, в якому він бажає зареєструвати своє місце проживання, а також приймаючи до уваги тривалий час проживання позивача в зазначеній квартирі.

Відмовляючи у задоволені позову суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, про відсутність в діях відповідача ознак протиправності.

Згідно Преамбули Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV (1382-15) (далі Закон - 1382) (у відповідній редакції), він відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України (254к/96-ВР) і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (стаття 2 Закону 1382).

Статтею 6 Закону 1382 врегульовано питання реєстрація місця проживання особи, де передбачено, що Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу законного представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

У разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації протягом десяти днів.

Згідно із статтею 11 Закону 1382 реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Відповідно до статті 11 Закону 1382, статті 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пункту 3, підпункту 20 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 405 (405/2011) , Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012 року (z2109-12) затверджений Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.

Згідно розділу ІІ вказаного Порядку (у відповідній редакції) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 (z0084-12) "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):

перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві;

реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9);

заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС України;

вносить відомості до повідомлення про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов'язаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобов'язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату;

вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року N 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401 (z1089-12) ;

видає дітям віком від 14 до 16 років довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи (додаток 11);

повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця проживання.

З системного аналізу вказаних положень вбачається, що Законом № 1382 (1382-15) в поєднанні із вказаним Порядком, чітко врегульовано питання реєстрації місця проживання (в цьому випадку) громадянина України, з яких слідує обов'язок особи зареєструвати своє місце проживання та обов'язок відповідальної особи реєстраційної служби реалізувати такий обов'язок.

При цьому, реєстрація місця проживання може бути вчинена за умови надання зацікавленою особою необхідного пакету документів, який визначений Законом і доповнений Порядком. Разом з тим, форма звернення з такими документами до реєстратора має бути особистою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було виконано у повній мірі передбачених вимог законодавства України.

Доводи представника позивача щодо його неодноразового звернення в усній формі до реєстраційної служби для можливості реєстрації місця проживання не підтверджуються жодним належним доказом у даній справі, а також спростовуються вказівкою у листі від 30.04.2013 року № Б-13 про необхідність особистого звернення позивача до відповідної реєстраційної служби для можливості проведення такої реєстрації.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції, доводи представника позивача про не вирішення прав та обов'язків Харківської міської ради щодо можливості брати участь у даній справі, зокрема подавати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, так як відповідна рада протокольною ухвалою суду першої інстанції була залучена у розгляді даної справи, а відтак користується всіма процесуальними права передбаченими статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області, Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській обл., треті особи: Кулиничівська селищна рада Харківського району Харківської області, Харківська міська рада про визнання дій Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області протиправними та зобов'язання вчинити дії з реєстрації місця проживання, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.