Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Заступника начальника - начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Цигульова Андрія Володимировича, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправними дій, -

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Заступника начальника - начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Цигульова Андрія Володимировича, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області у якому просить: визнати неправомірними вчинені в листопаді 2011 року дії Заступника начальника - начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Цигульова Андрія Володимировича, які полягають у завірянні ним в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України Додатку № 1 до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року № 95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області"; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України протягом одного місяця з дня набрання чинності рішення суду за цим адміністративним позовом скасувати Наказ № 95 в частині створення і затвердження складу центральної атестаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області; визнати незаконним та скасувати, виданий колишнім начальником Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_6 Наказ № 274 від 26 березня 2009 року "Про внесення змін до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року № 95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області" в частині внесення змін до додатку № 1 до Наказу № 95; визнати неправомірним та нечинним Додаток № 1 до Наказу № 274, яким визначено новий склад центральної атестаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області; визнати незаконними дії колишнього співробітника Головного управління МВС України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_7, які полягають у підписанні ним Додатку № 1 до Наказу № 95, яким визначений склад атестаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області з розгляду атестацій на начальників управлінь та їх заступників, начальників самостійних відділів та їх заступників, начальників міськрайлінорганів та їх заступників, начальників відділів апаратів ГУ та Харківського міського управління, співробітників апарату ГУ і особового складу органів та підрозділів, безпосередньо підпорядкованих ГУ в складі голови центральної атестаційної комісії ОСОБА_7, його заступника та членів комісії; визнати нечинним Додаток № 1 до Наказу № 95, незаконно підписаний колишнім співробітником Головного управління МВС України в Харківській області полковником міліції ОСОБА_7, яким визначений склад атестаційної комісії ГУ МВС України в області з розгляду атестацій на начальників управлінь та їх заступників, начальників самостійних відділів та їх заступників, начальників міськрайлінорганів та їх заступників, начальників відділів апаратів ГУ та Харківського міського управління, співробітників апарату ГУ і особового складу органів та підрозділів, безпосередньо підпорядкованих ГУ в складі голови центральної атестаційної комісії ОСОБА_7, його заступника та членів комісії.

Після направлення даної справи Вищим адміністративним судом України на новий розгляд (ухвала від 14 жовтня 2014 року) Окружний адміністративний суд міста Києва постановою 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року позов задовольнив частково. Визнав неправомірними дії Заступника начальника - начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Харківській області Цигульова Андрія Володимировича з завіряння Додатку № 1 до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року № 95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області". В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволені позову, задовольнивши позов повістю.

Інші особи, які приймали участь у розгляді даної справи письмових запереченнях (доповнень) на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду не надали.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що на виконання вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про створення комісій Міністерства внутрішніх справ України" від 16 липня 2005 року № 570, п. 4 якого зобов'язано керівників департаментів, головних управлінь, самостійних управлінь та відділів центрального апарату Міністерства та йому підпорядкованих навчальних закладів МВС України створити атестаційні комісії з розгляду атестацій на особовий склад підрозділів і забезпечити контроль за їх діяльністю, Наказом Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року № 95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області" (зміненого Наказом Головного Управління МВС України в Харківській області від 26 березня 2009 року № 274 в частині із змінами в керівництві), створено та затверджено склад центральної атестаційної комісії Головного управління з розгляду атестацій на начальників управлінь та їх заступників, начальників самостійних відділів та їх заступників, начальників міськрайлінорганів м. Харкова і області та їх заступників, начальників відділів апаратів Головного управління та Харківського міського управління, співробітників апарату Головного управління і особовий склад органів та підрозділів, безпосередньо підпорядкованих Головному управлінню, додатками до яких були затверджено склад відповідних комісій.

Отриманий позивачем, засвідчений т.в.о. начальника УКЗ ГУМВС України в Харківській області полковником міліції А.В. Цигульовим витяг з Наказу № 95, (Додатку № 1) не відповідає дійсному Наказу № 95 (Додатку № 1) щодо складу членів центральної атестаційної комісії, про що проведене службове розслідування, за результатом якого встановлено порушення трудової дисципліни відповідними працівниками підрозділу, що виразилось у неналежному оформленні підготовленої копії Додатку № 1 до Наказу ГУ від 10 лютого 2009 року № 95 зі змінами, внесеними Наказом ГУ від 26 березня 2009 року № 274, що стало підставою для винесення даним особам усного попередження про необхідність її суворого додержання.

Вважаючи, що оскаржувані Накази прийняті з перевищенням повноважень та з порушенням закону, оскільки, начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області не мав повноважень на прийняття спірних Наказів, зокрема Інструкція про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ, в редакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 181 від 22.03.2005 року (z0559-05) (далі - Інструкція 181), не давала права даній особі своїм наказом створювати центральну атестаційну комісію ГУ МВС України в Харківській області, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції прийшли до висновків, з якими погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що момент прийняття Інструкції № 181 (z0559-05) начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, діючи як управління, був наділений повноваженнями на створення атестаційних комісій. Відсутність внесення змін до Інструкції № 181 (z0559-05) після його реорганізації управління та як наслідок зміни статусу, жодним чином не вказує на позбавлення наданого йому первісно права та зміну його компетенції в частині створення комісій, яке в даному випадку є дискреційним повноваженням даного державного органу. Тому відсутні законні підстави вважати перевищенням наданих законом повноважень дії начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області при прийнятті Наказів №№ 95 та 274, та як наслідок відсутні підстави для їх скасування з наведених підстав і визнання дій з їх прийняття неправомірними, оскільки це є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. В частині задоволеного позову суди попередніх інстанції встановили неправомірні дії відповідальної особи під час здійснення завірення Додатку № 1 до наказу Головного Управління МВС України в Харківській області від 10 лютого 2009 року № 95 "Про створення комісій ГУ МВС України в Харківській області", про що вказують відповідні висновки проведеного службового розслідування.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі Закон 3460) наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

Як вбачається з матеріалів справи фактичною підставою для прийняття спірних Наказів начальником Головного управління, дія якого позивач характеризує як протиправні, є Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про створення комісій Міністерства внутрішніх справ України" від 16 липня 2005 року № 570. Втрата значимості відповідного наказу, про що вказує позивач у доводах своєї касаційної скарги, є факт його реалізації.

Тобто, спірні Накази відповідного керівника по реалізації наказу № 570 від 16 липня 2005 року, припиняють його дію в частині даного структурного підрозділу.

Згідно із підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1 Інструкції № 181 (z0559-05) атестування проводиться з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи та підтвердження професійного рівня працівників відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) , із змінами.

Головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, які вони обіймають, стимулювання їх творчої активності та відповідальності за стан боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, визначення перспектив їх службової кар'єри, запобігання вчиненню працівниками органів внутрішніх справ України протиправних дій, а також виявлення таких працівників, які не спроможні виконувати покладені на них завдання.

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 Інструкції № 181 (z0559-05) атестаційні комісії створюються також у головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, головному управлінні внутрішніх військ МВС України, вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах МВС України наказами відповідних начальників.

Комісії головних управлінь МВС України (далі - ГУМВС), управлінь МВС України (далі - УМВС), управлінь МВС України на транспорті (далі - УМВСТ) розглядають атестації на начальників міських, районних та лінійних органів внутрішніх справ.

В свою чергу відповідно до підпункт 1.4 пункту 1 Інструкції № 181 (z0559-05) атестування осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться: на кожній із займаних посад - через 4 роки; при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках (зокрема при скороченні штатів чи реорганізації органів внутрішніх справ України) незалежно від цього строку.

Надаючи правовий аналіз вказаних положень, необхідно зауважити, що проведення атестації працівників не є правом керівного складу тієї чи іншої ланки, що входить до структури Міністерства внутрішніх справ України. Це обов'язок, який покладається відповідними законами, підзаконними актами України, який має бути виконаний, що мало місце в даному разі.

При цьому, твердження позивача, що Головне управління МВС України та управління МВС України є різними юридичними особами, а відтак обов'язок щодо створення відповідних атестаційних комісій у випадку ГУ МВС України не виконується, суперечить згадуваній Інструкції № 181 (z0559-05) . Так як, не вирішення даного питання на законодавчому рівні, шляхом надання повноважень керівникам Головних управлінь, не тільки міст Києва, Київській області та АРК породжувало правову невизначеність, яка була усунута, як про це вказує сам позивач, шляхом внесення відповідних змін у дану Інструкцію в 2012 році, а на час винесення спірних наказів дану прогалину було усунуто шляхом видання Міністерством внутрішніх справ України Наказу від 16 липня 2005 року № 570 "Про створення комісій Міністерства внутрішніх справ України", який був обов'язковий для Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до виконання.

Клопотання позивача, заявленого у касаційній скарзі про винесення окремої ухвали відносно колишнього начальника Головного управління МВС України в Харківській області про наявність підстав для розгляду питання щодо його притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 365 Кримінального кодексу України та направлення відповідної ухвали до Генеральної прокуратури України з урахуванням того, що на даний час він є народним депутатом Верховної Ради України, колегією суддів Вищого адміністративного суду не розглядається, так як викладені підстави даного клопотання виходять за межі розгляду даної справи, а відповідні обставини не можуть бути встановлені та досліджуватись Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, який розглядає дану справу в межах спору, що виник під час проходження позивачем публічної служби, шляхом перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Заступника начальника - начальника Інспекції по особовому складу Управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Цигульова Андрія Володимировича, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправними дій, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.