Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013

у справі 2а-3524/10/0370

за позовом Приватного підприємства "Готельно-розважальний комплекс "СІС"

до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Приватне підприємство "Готельно-розважальний комплекс "СІС" звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка ПП "ГРК "СІС" з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України (НБУ) № 637 від 15.12.2004 року (z0040-05) , за результатами складено акт № 202237 від 11.11.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тобто проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми на загальну суму 143690 грн. 76 коп.

На підставі вищезазначеного акта фіскальним органом прийнято рішення № 0001882303/1262 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якого на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 718453,80 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265/95-ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми останньою було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) (далі - Положення № 614), у п. 3.2 якого зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назву та адресу господарської одиниці, а п. 2.1 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Відповідно до п. 1 Положення № 614 (z0105-01) назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею.

При цьому абзацем четвертим розділу 1 Положення № 614 (z0105-01) визначено, що господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

За змістом п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності розрахункового документа.

З матеріалів справи вбачається, що видані позивачем під час здійснення розрахункової операції в приміщенні, яке належить йому на праві оренди за адресою, указаною в договорі оренди від 01 жовтня 2009 року, фіскальні чеки містили назву господарської одиниці, а саме: ПП "ГРК "СІС" та її адресу: м. Нововолинськ, пр. Дружби, 29.

Суди попередніх інстанцій встановили, що при встановленні факту роздрукування та видачі фіскальних чеків, які були предметом оцінки у цій справі і відповідали визначенню розрахункового документа, містили назву господарської одиниці та підтверджували виконання розрахункової операції, а притягнення особи до зазначеної відповідальності суперечить закону.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі 2а-3524/10/0370 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі 2а-3524/10/0370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.