Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С., суддів Гончар Л. Я., Маслія В. І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Галицький механічний завод" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Галицький механічний завод" про стягнення заборгованості,

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Галицький механічний завод" про стягнення заборгованості.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, позов задоволено: стягнуто з ПАТ "Галицький механічний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської обл. 62 411 грн 90 коп. заборгованості.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягаю частковому задоволенню.

Судами встановлено, що, починаючи з 13 травня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області призначено ОСОБА_4 пенсію за віком на підставі поданих пенсіонером заяви про призначення пенсії та довідки № 7 від 16 червня 2010 року про заробіток для обчислення пенсії за період з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, виданої ПАТ "Галицький механічний завод".

Згідно акта зустрічної перевірки достовірності довідки про заробіток для призначення (перерахунку) пенсії гр. ОСОБА_4 від 16 грудня 2013 року встановлено розбіжності між фактично отриманою заробітною платою у січні та грудні 1995 року та сумою заробітку за дані періоди, які зазначені у довідці ПАТ "Галицький механічний завод" № 7 від 16 червня 2010 року.

На підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії № 52 від 16 грудня 2013 року, виданої ПАТ "Галицький механічний завод", після проведення зустрічної перевірки позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4

Згідно цього розрахунку сума переплачених коштів по пенсійній справі № 141186 ОСОБА_4 за період з 13 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 62 411 грн 90 коп., про що відповідача повідомлено листом за № 8437/03 від 27 грудня 2013року.

Враховуючи наведене, позивач заявив цей позов.

Задовольнивши позов, суди виходили з приписів ст. 101 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" та ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з рішеннями судів.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведених норм дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Між тим, відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав підприємством, яке мало надати документи, необхідні для перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії.

На такі обставини у справі суди уваги не звернули, а тому дійшли помилкового висновку щодо того, що ця справа віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що спір у справі виник між юридичними особами поза межами публічно-правового спору, а отже віднесений до юрисдикції господарського суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 червня 2013 року № 21-204а13.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 1 ст. 228 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

Керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Галицький механічний завод" задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Галицький механічний завод" про стягнення заборгованості закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.