Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Островича С.Е., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 803/2581/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт-59" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малахіт-59" звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області № 57 від 03.12.2014 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у даній справі, скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

На виконання листа Головного управління Міндоходів у Волинській області від 23.10.2014 № 370/7/03-20-20-04-09 про вжити заходів щодо забезпечення відпрацювання вигодоформуючих суб'єктів господарювання та припинення їх незаконної діяльності, відповідач направив ТОВ "Малахіт-59" письмовий запит № 16258/10/03-18-15-01 від 24.10.2014 про надання письмового пояснення та його документального підтвердження по взаємовідносинах із ТОВ "ІТС-ТОРГ" за серпень 2014 року, в якому визначено перелік первинних документів надання яких вимагалось від ТОВ "Малахіт-59", зокрема: накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, угоди, платіжні доручення, касові ордери, сертифікати на товар. Також у запиті було зобов'язано ТОВ "Малахіт-59" надати відповідачу інформацію про відображення по бухгалтерському обліку господарських відносин із ТОВ "ІТС-ТОРГ", відображення стану розрахунків по зазначених правовідносинах в бухгалтерському та податковому обліку, а також вказати транспортування товару з наданням відповідних підтверджуючих документів.

28.11.2014 ТОВ "Малахіт-59" надані копії документів по взаємовідносинах з ТОВ "ІТС-ТОРГ", зокрема: договір поставки № 64 від 01.07.2014, видаткові та податкові накладні, рахунки фактури. Позивачем не було надано податковому органу інформацію про відображення по бухгалтерському обліку господарських відносин із ТОВ "ІТС-ТОРГ", відображення стану розрахунків по зазначених правовідносинах в бухгалтерському та податковому обліку, а також первинні документи щодо транспортування товару. Також позивач у відповіді висловив свої заперечення про неправомірність та безпідставність цього запиту.

03.12.2014 відповідачем прийнято наказ № 57 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" відповідно до п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з наданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Малахіт-59" завірених копій первинних бухгалтерських документів по фінансово-господарських операціях із ТОВ "ІТС-ТОРГ".

Відмову в задоволенні позову суд першої інстанції мотивував тим, що, оскільки ТОВ "Малахіт-59" на письмовий запит контролюючого органу не надало копії первинних документів, що підтверджують взаємовідносини із ТОВ "ІТС-ТОРГ", тому Луцькою ОДПІ правомірно був винесений наказ № 57 від 03.12.2014 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірний наказ прийнято не на підставі, не у спосіб та не в межах, визначених Податковим кодексом України (2755-17) , а тому є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно положень пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, в свою чергу, вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який в спірному наказі визначено як підставу для проведення перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Однак, як вірно встановлено апеляційним судом, з матеріалів справи не вбачається існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначена в підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Також, судом апеляційної інстанцій зроблено обґрунтований висновок, що запит від 24.10.2014 № 16258/10/03-18-15-01 не містить підстав, визначених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, не містить інформації, що їх підтверджує, а також не містить виявлених фактів порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, для спростування яких такий запит і подається. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (1245-2010-п) затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, у відповідності до вимог пункту 10 якого запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1245 (1245-2010-п) письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України (2755-17) .

Відтак зі змісту наведених норм випливає, що законодавчо визначені певні вимоги, як до змісту інформаційного запиту податкового органу, так і до підстав для його направлення, при цьому закріплено право платника податків на відмову від надання відповіді на запит, складеного з порушенням вимог Податкового кодексу України (2755-17) .

Апеляційним судом встановлений факт надання позивачем документів у відповідь на запит, в також не наведення податковим органом у запиті від 24.10.2014 № 16258/10/03-18-15-01 підстав та обставин для його надіслання, визначених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Враховуючи вимоги наведених норм, з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, а також приймаючи до уваги, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, судова колегія касаційної інстанції погоджується з його висновками, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування спірного наказу, що не ґрунтується на нормах закону, що, в свою чергу, є підставою, відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення ухваленого апеляційним судом рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .