Протокол до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи (укр/рос) - 06.11.1952 Підписання

Уряди, які підписали Генеральну угоду про привілеї та імунітети Ради Європи, укладену в Парижі 2 вересня 1949 року (994_019) (далі "Угода"),

бажаючи розширити положення Угоди (994_019) ,

погодились про таке:

Стаття 1

Будь-який нинішній або майбутній член Ради Європи, який не бере участі в Угоді (994_019) , може приєднатися до неї та до цього Протоколу шляхом здачі на зберігання свого документа про приєднання до них Генеральному секретарю Ради Європи, який повідомляє про це членів Ради.

Стаття 2

a) Положення частини IV Угоди (994_019) застосовуються до представників, які беруть участь у засіданнях заступників міністрів.

b) Положення частини IV Угоди (994_019) застосовуються до представників (крім представників в Консультативній асамблеї), які беруть участь у засіданнях, що скликаються Радою Європи і не співпадають із засіданнями Комітету міністрів або заступників міністрів, при тому розумінні, що представники, які беруть участь у таких засіданнях, не користуються імунітетом від арешту та кримінального переслідування у випадках, коли вони вчиняють злочин, замах на злочин або вже вчинили злочин.

Стаття 3

Положення статті 15 Угоди (994_019) застосовуються до представників в Асамблеї та їхніх заступників, коли вони беруть участь у засіданнях комітетів та підкомітетів Консультативної асамблеї або подорожують до місця їх проведення та звідти, незалежно від того, чи проводить в цей час Асамблея свою сесію, чи ні.

Стаття 4

Постійні представники членів Ради Європи під час виконання своїх службових обов'язків і подорожування до місця засідань та звідти користуються привілеями, імунітетами та пільгами, які надаються дипломатичним представникам відповідного рангу.

Стаття 5

Привілеї, імунітети та пільги надаються представникам членів Ради не для їхньої особистої користі, а з метою забезпечення їм незалежності у виконанні ними своїх службових обов'язків, пов'язаних із Радою Європи. У зв'язку з цим член Ради не тільки має право, але й зобов'язаний позбавити свого представника імунітету у всіх випадках, коли, на думку члена Ради, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.

Стаття 6

Положення статті 4 не застосовуються у відносинах між представником і властями держави, громадянином якої він є, або властями держави-члена, представником якої він є чи був.

Стаття 7

a) Цей Протокол відкрито для підписання всіма державами-членами, які підписали Угоду (994_019) . Протокол підлягає ратифікації одночасно з ратифікацією Угоди або після її ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.

b) Цей Протокол набуває чинності від дня його ратифікації всіма державами, які підписали Протокол і які на цей день вже ратифікували Угоду (994_019) , за умови, що Угоду та Протокол підписали та ратифікували не менше семи держав.

c) Стосовно будь-якої держави, яка підписала цей Протокол і яка ратифікуватиме його після набуття ним чинності, Протокол набуває чинності від дати здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти.

d) Для тих держав-членів, які приєдналися до Угоди (994_019) та Протоколу відповідно до положень статті 1, Угода та Протокол набувають чинності:

i) від дати, визначеної у пункті b вище, якщо документ про приєднання здається до цієї дати; або

ii) від дати здачі на зберігання документа про приєднання, якщо він здається на зберігання після дати, визначеної у пункті b вище.

На посвідчення чого нижчепідписані належним чином на те уповноважені представники підписали цей Протокол.

Вчинено у Страсбурзі 6 дня листопада місяця 1952 року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цього Протоколу кожному уряду, який його підписав або до нього приєднався.

Протокол

к Генеральному соглашению о привилегиях и иммунитетах Совета Европы

Государства-участники, подписавшие Генеральное соглашение о привилегиях и иммунитетах Совета Европы, подписанное в Париже 2 сентября 1949 года (994_019) (ниже именуемое Соглашением),

стремясь расширить положения Соглашения (994_019) ,

договорились о следующем:

Статья 1

Любой нынешний или будущий член Совета Европы, не подписавший Соглашение (994_019) , может присоединиться к последнему и настоящему Протоколу, передав на хранение свой документ о присоединении к ним обоим Генеральному секретарю Совета Европы, который уведомляет об этом членов Совета.

Статья 2

а) Положения части IV Соглашения (994_019) распространяются на представителей, присутствующих на совещаниях заместителей министров.

b) Положения части IV Соглашения (994_019) распространяются на других представителей, иных, чем представители при Консультативной ассамблее, присутствующих на совещаниях, созываемых Советом Европы и проводимых в период между заседаниями Комитета министров и заместителей министров, при условии, что представители, присутствующие на таких совещаниях, не освобождаются от ареста и судебного преследования, если они застигнуты при совершении или попытке совершения преступления либо сразу же после его совершения.

Статья 3

Положения статьи 15 Соглашения (994_019) распространяются на Представителей при Ассамблее и их заместителей в любое время, когда они присутствуют на заседаниях комитетов и подкомитетов Консультативной ассамблеи или направляются на эти заседания и возвращаются с них, независимо от того, проводит ли в это время заседания сама Ассамблея.

Статья 4

Постоянные представители членов Совета Европы при выполнении своих обязанностей и во время поездок на совещания и с них пользуются привилегиями, иммунитетами и возможностями, обычно предоставляемыми дипломатическим посланникам соответствующего ранга.

Статья 5

Привилегии и иммунитеты предоставляются представителям членов не в личных интересах соответствующих лиц, а для обеспечения независимого выполнения ими обязанностей, связанных с Советом Европы. Поэтому член Совета не только имеет право, но и обязан лишать своего представителя иммунитета в любом случае, когда, по мнению члена Совета, иммунитет препятствует отправлению правосудия, и его можно снять, не нанося ущерба цели, с которой этот иммунитет предоставляется.

Статья 6

Положения статьи 4 не действуют в отношении органов власти Государства, гражданином которого является данное лицо, или члена Совета, представителем которого оно является или являлось.

Статья 7

а) Настоящий Протокол открыт для подписания всеми членами Совета, подписавшими Соглашение (994_019) . Протокол ратифицируется одновременно с ратификацией настоящего Соглашения или после нее. Документы о ратификации сдаются на хранение Генеральному секретарю Совета Европы.

b) Настоящий Протокол вступает в силу в день его ратификации всеми подписавшими его сторонами, которые к этому моменту ратифицировали Соглашение (994_019) , при условии, что число подписавших его сторон, которые ратифицировали Соглашение и Протокол, составляет не менее семи.

с) Что касается любой подписавшей стороны, ратифицирующей его впоследствии, то Протокол вступает в силу с даты сдачи этой стороной на хранение документа о ратификации.

d) В отношении Членов Совета, которые присоединились к Соглашению (994_019) и Протоколу в соответствии с условиями статьи 1, Соглашение и Протокол вступают в силу:

i) с даты, указанной выше в пункте b), в случаях, когда документ о присоединении был сдан на хранение до этой даты; или

ii) с даты сдачи на хранение документа о присоединении в тех случаях, когда этот документ сдан на хранение к дате, последовавшей за датой, указанной выше в пункте b).

В подтверждение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные, поставили подписи под настоящим Протоколом.

Совершено в Страсбурге 6 ноября 1952 года на английском и французском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу, в одном экземпляре, который хранится в архиве Совета Европы. Генеральный секретарь передает заверенные копии каждому подписавшему и присоединяющемуся правительству.