Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Островича С.Е., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного малого підприємства "ІНТЕРФЛОТ" на постанову та ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 у справі № 814/1539/14 за позовом Приватного малого підприємства "ІНТЕРФЛОТ" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 № 0001801501, № 0001791501,-

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, у задоволенні позовних вимог Приватного малого підприємства "ІНТЕРФЛОТ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 04.03.2014 № 0001801501, № 0001791501 відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без повного з'ясування всіх обставин справи.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування останнім суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за листопад 2013 року.

За наслідками даної перевірки податковим органом складено акт від 14.02.2014 № 321/14-04-15-01-19/20862643 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 04.03.2014 № 0001801501, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 251916 грн., у тому числі: 167944 грн. - основний платіж, 83972 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 04.03.2014 № 0001791501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 56951 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14837, 75 грн.

Підставою для прийняття спірних рішень стали висновки інспекції про порушення позивачем вимог абз. "б" п. 185.1 ст. 185, абз. "г" п. 187.1 ст. 187, ст. 194, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 167944 грн., в тому числі: за грудень 2012 року на 47958, 00 грн., за березень 2013 року на 50424, 00 грн., за червень 2013 року на 9739, 00 грн., за липень 2013 року на 16519, 00 грн., за серпень 2013 року на 12031, 00 грн., за вересень 2013 року на 16274, 00 грн., за жовтень 2013 року на 13971, 00 грн., за листопад 2013 року на 1028, 00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2013 року на 56951 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ та зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у перевіряємий період, оскільки Приватним малим підприємством "ІНТЕРФЛОТ" не здійснювались операції, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з абз. "б" підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта (підпункт "б").

Таким чином, умовою застосування платником нульової ставки ПДВ у порядку наведеної норми Кодексу є, зокрема, виконання ремонтних робіт відносно рухомого майна ввезеного ним або отримувачами-нерезидентами на митну територію України, також за умови його подальшого вивезення за межі України вказаними суб'єктами.

У справі, що переглядається, суди встановили, що рухоме майно, відносно якого позивачем здійснювалися ремонті роботи, згідно контрактів від 24.12.2012 № 9 з нерезидентом Parkside International Services Ltd (Akara Bldg, 24 De Castro Street Wickhams Cay I, Road Town, Tortola, British Virgin Islands), від 11.06.2013 №1/06 з нерезидентом Yucatan Shipping Company Ltd." (Malta) та від 26.06.2013 № 3/06 з нерезидентом Carlsbad Shipping Investors Corp (Panama City, Republic of Panama) ввозилося на митну територію України та вивозилося за межі митної території України іншими підприємствами, а саме: ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" та Філія АСК "Укррічфлот" ХССРЗ ім. Комінтерну.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, в тому, що оскільки ні позивач, ні замовник ремонтних робіт, особисто не здійснювали ввезення в межі та вивезення за межі митної території України спірне рухоме майно, відповідно у Приватного малого підприємства "ІНТЕРФЛОТ" не було підстав для застосування нульової ставки до вищевказаних операцій, а відтак, обґрунтованим є висновок суду щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 № 0001801501, 0001791501.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для відмови в позові.

В касаційній скарзі позивач доводить суду про порушення податковим органом порядку та процедури проведення перевірки, що є самостійною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів зазначає, що вказані факти спростовуються матеріалами справи, а саме, досліджений судами попередніх інстанцій акт перевірки містить відомості про своєчасне попередження платника податку про підстави та час проведення перевірки, яка проводилась в присутності керівника підприємства, після допуску податкового органу до такої перевірки.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "ІНТЕРФЛОТ" відхилити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .