Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Чебанов О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5402/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Лугансьшахтобудмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 квітня 2012 року № 0000081520, зобов'язання внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податку,-

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5402/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Лугансьшахтобудмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області від 11 квітня 2012 року № 0000081520.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, який звернувся з апеляційною скаргою, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що актом камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №118/15-10/00181740 від 05.03.2012 року встановлена затримка сплати позивачем самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціям за грудень 2009 року по лютий 2012 року, на підставі чого прийняте податкове повідомленні-рішення від 11.04.2012 року №0000081520, яким правомірно застосовано штраф у розмірі 20% за порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем, на підставі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Свердловського шахтобудмонтажного управління ПАТ «Луганськшахтобудмонтаж» з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2009 року - лютий 2012 року, про що складено акт №118/15-10/00181740 від 05.03.2012 року.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.04.2012 року № 0000081520, яким нарахована штрафна санкція згідно з п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України за несвоєчасно сплачений податок на додану вартість:

- по декларації №36642 від 20.01.2009р. за грудень 2008 року, якою узгоджено податкове зобов'язання в сумі 5338 грн. з граничним терміном сплати 30.01.2009 року, дата сплати: платіжним дорученням №182 від 22.02.2012 року на суму 5338, кількість днів затримки - 1118;

- по декларації №12981 від 16.02.2009р. за січень 2009 року, якою узгоджено податкове зобов'язання в сумі 5003 грн. з граничним терміном сплати 02.03.2009 року, дата сплати: платіжним дорученням №182 від 22.02.2012 року на суму 5003, кількість днів затримки - 1087;

- по декларації №4235 від 12.03.2009р. за лютий 2009 року, якою узгоджено податкове зобов'язання в сумі 6442 грн. з граничним терміном сплати 30.03.2009 року, дата сплати: платіжним дорученням №182 від 22.02.2012 року на суму 6442, кількість днів затримки - 1059;

- по декларації №7424 від 09.04.2009р. березень 2009 року, якою узгоджено податкове зобов'язання в сумі 1037 грн. з граничним терміном сплати 30.04.2009 року, дата сплати: платіжним дорученням №182 від 22.02.2012 року на суму 1037, кількість днів затримки - 1028;

- по декларації №11514 від 15.05.2009р. за квітень 2009 року, якою узгоджено податкове зобов'язання в сумі 1468 грн. з граничним терміном сплати 01.06.2009 року, дата сплати: платіжним дорученням №182 від 22.02.2012 року на суму 1468, кількість днів затримки - 996;

- по декларації №12560 від 05.06.2009р. за травень 2009 року, якою узгоджено податкове зобов'язання в сумі 82 грн. з граничним терміном сплати 30.06.2009 року, дата сплати: платіжним дорученням №182 від 22.02.2012 року на суму 82, кількість днів затримки - 967;

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення є частково незаконним з таких підстав.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України (2755-17) з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) № 2181 та Закон України «Про систему оподаткування» (1251-12) втратили чинність. Колегія суддів вважає правильними висновки суду, що у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України (2755-17) , в даному випадку застосовуються норми Закону України № 2181 (2181-14) та Закону України «Про систему оподаткування» (1251-12) , які були чинні на момент виникнення даних правовідносин. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем самостійно частково, в строки встановлені Законом № 2181 (2181-14) сплачено суми ПДВ, а саме:

- по декларації №36642 від 20.01.2009р. за грудень 2008 року - пл.дор.№ 5 від 14.01.2009 р.

- по декларації №12981 від 16.02.2009р. за січень 2009 року - пл.дор. № 35 від 03.02.2009 р.

- по декларації №4235 від 12.03.2009р. за лютий 2009 року, - пл.дор. № 1 від 16.03.2009 р., № 312 від 06.03.2009 р.,

- по декларації №7424 від 09.04.2009р. за березень 2009 року, - пл.дор. № 56 від 21.04.2009 р.

- по декларації №11514 від 15.05.2009р. за квітень 2009 року - пл.дор.№ 88 від 15.05.2009 р.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року по справі № 2а-3943/10/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2011 року, встановлена обставина, що вищезазначеними платіжними дорученнями сплачено податкові зобов'язання з ПДВ саме за ті податкові періоди, які зазначені в цих платіжних дорученнях, а тому відмовлено в задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області до ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» в цій частині про стягнення суми податкового боргу саме з підстави оплати суми ПДВ, яка підтверджена.

В іншій частині позовних вимог по зазначеній справі № 2а-3943/10/1270 позовні вимоги податкового органу були задоволено частково та суму боргу стягнуто. В матеріалах справи відсутні докази про фактичне виконання рішення суду. Тобто, за період з 30.01.2008 року по 30.06.2009 року у позивача виник податковий борг в сумі 28085 грн., сума якого стягнута постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 березня 2011 року по справі № 2а-3943/10/1270. Вказана обставина є суттєвою, яка залишилась поза увагою суду першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи з таких підстав.

Як зазначено в позовній заяві, та підтверджується платіжними дорученнями, суми ПДВ по вищезазначеним деклараціям сплачені не в повному обсязі, а саме: за лютий 2009 року підлягало сплаті 5003 грн., а фактично сплачено 4866 грн., недоплата становить 137 грн. За квітень 2009 року підлягало сплаті 1468 грн., фактично сплачено 1043 грн., недоплата становить 425 грн. за травень 2009 року ПДВ в сумі 82 грн. не сплачено. Загальна сума недоплати становить 644 грн.

Платіжним дорученням № 182 від 22.02.2012 року позивачем сплачено суму 65858 грн. з зазначенням призначення платежу: «ПДВ за Свердловське ШСМУ ПАТ ЛШБМ».

Відповідно до п.п. 87.9 Податкового кодексу України (2755-17) , - У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З таких підстав, відповідачем правомірно здійснено зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 644 грн., які сплачені позивачем платіжним дорученням № 182 від 22.02.2012 року.

Відповідно до п.п. 126.1 Податкового кодексу України (2755-17) , - У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки сума податкового боргу в розмірі 644 грн. сплачена з затримкою більше ніж 30 днів, то на вказану суму підлягає нарахуванню штраф у розмірі 20 %, що становить 128.80 грн. З таких підстав, відповідачем правомірно нараховано суму штрафу лише в розмірі 128.80 грн., а в іншій частині спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не дотримано норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5402/2012 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5402/2012 - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Лугансьшахтобудмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 квітня 2012 року № 0000081520 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 квітня 2012 року № 0000081520 Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 3745.20 грн. та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби внести відповідні зміни в картку особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Лугансьшахтобудмонтаж". В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Лугансьшахтобудмонтаж" витрати по сплаті судового збору в розмірі 71.27 грн.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.