Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Стародуба О.П., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом заступника прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості до Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" про стягнення коштів, за касаційною скаргою Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року, -

У жовтні 2009 року заступник прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" про стягнення штрафу в розмірі 7000 гривень за порушення вимог статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі - Закон № 803-XII (803-12) ).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року, позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" на користь Євпаторійського міського центру зайнятості 7000 гривень штрафних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення.

У касаційній скарзі Комунальне підприємство "Автотранспортне санітарне очищування", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 квітня 2009 року Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення проведена перевірка дотримання законодавства України про зайнятість населення Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування", в ході якої встановлено, що на день перевірки облікова чисельність робітників складала 214 осіб. Прийнято на роботу в 2009 році 23 особи, звільнено 10 осіб. Інформація до Євпаторійського міського центру зайнятості про наявність вільних робочих місць не направлялася, чим порушено пункт 4 статті 20 Закону № 803-XII. На час проведення перевірки була необхідність в 20 прибиральниках території. Крім того, на даному підприємстві вантажником працював громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 (наказ про прийняття на роботу від 2 березня 2009 року № 22), однак дозвіл на його працевлаштування в Україні Кримським республіканським центром зайнятості не видавався, чим порушено вимоги статті 8 Закону № 803-XII.

На підставі акту № 47, складеного за результатами перевірки, 30 квітня 2009 року начальником інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського республіканського центру зайнятості складений акт № 47/ш, відповідно до якого встановлено порушення вимог статті 8 Закону № 803-XII в частині використання праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 без дозволу державної служби зайнятості України.

Комунальному підприємству "Автотранспортне санітарне очищування" було запропоновано у місячний термін внести штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом, за кожного працевлаштованого з порушенням законодавства іноземного громадянина у сумі 12500 гривень.

Відповідачем частково сплачено кошти у розмірі 5500 гривень, що підтверджується копіями банківських документів, невідшкодованою залишилася заборгованість в сумі 7000 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем порушено вимоги статті 8 Закону № 803-XII в частині використання праці іноземця без дозволу державної служби зайнятості, а тому штрафні санкції підлягають стягненню.

За правилами статті 8 Закону № 803-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 № 2028 (2028-99-п) , чинного на час проведення перевірки, дозвіл на працевлаштування оформляється та видається Державним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).

Згідно з Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 (47-91-п) , чинним на час проведення перевірки, інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5, 20 Закону № 803-XII і за недодержання вимог статтей 8, 18 зазначеного Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вимоги позивача щодо стягнення з Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки така відповідачем в добровільному порядку не погашена.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року у справі за позовом заступника прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості до Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.