804/596/14 - 20.08.2015 Прийняття - Юридический Харьков плюс

головуючого судді Розваляєвої Т. С., суддів Кравцова О. В., Маслія В. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

Публічне акціонерне товариство "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2013/600271/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600272/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600277/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600278/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600301/1 від 07.10.2013 року, № 110010000/2013/600323/1 від 11.10.2013 року, № 110010000/2013/600403/1 від 30.10.2013 року, № 110010000/2013/600404/1 від 31.10.2013 року, № 110010000/2013/600415/1 від 01.11.2013 року, № 110010000/2013/600424/1 від 03.11.2013 року, № 110010000/2013/600434/1 від 04.11.2013 року, № 110010000/2013/600441/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/6004440/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600439/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600442/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600446/1 від 06.11.2013 року;

визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2013/00253 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00254 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00259 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00260 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00283 від 06.10.2013 року, № 110010000/2013/00306 від 11.10.2013 року, № 110010000/2013/00395 від 30.10.2013 року, № 110010000/2013/00396 від 31.10.2013 року, № 110010000/2013/00407 від 01.11.2013 року, № 110010000/2013/00416 від 03.11.2013 року, № 110010000/2013/00426 від 04.11.2013 року, № 110010000/2013/00430 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00432 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00431 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00433 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00437 від 06.11.2013 року;

зобов'язати відповідача надати висновок до третьої особи про повернення позивачеві надмірно сплаченої суми податку на додану вартість, у розмірі 1 336 571 грн. 00 коп., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача;

зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2013/600271/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600272/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600277/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600278/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600301/1 від 07.10.2013 року, № 110010000/2013/600323/1 від 11.10.2013 року, № 110010000/2013/600403/1 від 30.10.2013 року, № 110010000/2013/600404/1 від 31.10.2013 року, № 110010000/2013/600415/1 від 01.11.2013 року, № 110010000/2013/600424/1 від 03.11.2013 року, № 110010000/2013/600434/1 від 04.11.2013 року, № 110010000/2013/600441/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/6004440/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600439/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600442/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600446/1 від 06.11.2013 року;

визнано протиправними та скасовано картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2013/00253 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00254 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00259 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00260 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/00283 від 06.10.2013 року, № 110010000/2013/00306 від 11.10.2013 року, № 110010000/2013/00395 від 30.10.2013 року, № 110010000/2013/00396 від 31.10.2013 року, № 110010000/2013/00407 від 01.11.2013 року, № 110010000/2013/00416 від 03.11.2013 року, № 110010000/2013/00426 від 04.11.2013 року, № 110010000/2013/00430 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00432 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00431 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00433 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/00437 від 06.11.2013 року;

зобов'язано відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Дніпропетровської митниці Міндоходів здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту та в задоволенні позову в цій частині відмовити; в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів, митний орган звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позов повністю.

Заперечень не надходило.

Таким чином суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення вимог відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги в межах ч. 2 ст. 220 КАС України, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 27 листопада 2012 року між позивачем (покупець) та компанією "Carbo Chemicals Group GmbH" (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № KI388-12, за умовами якого продавець зобов'язаний здійснити поставку та передати у власність замовнику, а покупець прийняти та оплатити товар - коксівне вугілля на умовах, визначених у додатку до договору.

На виконання умов контракту № KI388-12 продавець протягом жовтня-листопада 2013 року здійснив поставку позивачеві товару - вугілля кам'яного (вугільний концентрат) бітумінозне, фракція 0-50 мм (hard coal).

Позивачем до митного оформлення заявлено товари по деклараціям митної вартості разом із документами, зазначеними в графах 44, даних декларацій, а саме декларації: № 110010000/2013/006699 від 02.10.2013 року; № 110010000/2013/006700 від 02.10.2013 року; № 110010000/2013/006759 від 04.10.2013 року; № 110010000/2013/006760 від 04.10.2013 року; № 110010000/2013/006814 від 06.10.2013 року; № 110010000/2013/007035 від 11.10.2013 року; № 110010000/2013/007635 від 30.10.2013 року; № 110010000/2013/007677 від 31.10.2013 року; № 110010000/2013/007677 від 31.10.2013 року; № 110010000/2013/007746 від 01.11.2013 року; № 110010000/2013/007787 від 03.11.2013 року; № 110010000/2013/007821 від 04.11.2013 року; № 110010000/2013/007891 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/007893 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/007892 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/007890 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/007949 від 06.11.2013 року.

Відповідно до митних декларацій, копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем до митного оформлення заявлявся товар - вугілля, за ціною в розмірі 146 євро за 1 тону, митну вартість товару позивачем заявлено у відповідності ст. 58 Митного кодексу України.

Згідно матеріалів справи, а саме митних декларацій, копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що відповідачем проведено консультації з позивачем.

Відповідно даних консультацій відповідачем витребовувались у позивача додаткові документи, на що позивачем надано обґрунтовану відповідь, в якій зазначено про наявність всіх необхідних відомостей у вже раніше наданих документах.

В зв'язку з ненаданням додаткових документів для підтвердження митної вартості товару відповідачем, у відповідності до ст. 55 Митного кодексу України, прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110010000/2013/600271/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600272/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600277/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600278/1 від 04.10.2013 року, № 110010000/2013/600301/1 від 07.10.2013 року, № 110010000/2013/600323/1 від 11.10.2013 року, № 110010000/2013/600403/1 від 30.10.2013 року, № 110010000/2013/600404/1 від 31.10.2013 року, № 110010000/2013/600415/1 від 01.11.2013 року, № 110010000/2013/600424/1 від 03.11.2013 року, № 110010000/2013/600434/1 від 04.11.2013 року, № 110010000/2013/600441/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/6004440/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600439/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600442/1 від 05.11.2013 року, № 110010000/2013/600446/1 від 06.11.2013 року із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2-б - за ціною договору щодо подібних товарів, що передбачено ст. 60 Митного кодексу України, якими визначено митну вартість товару у розмірі 0,197 євро за 1 кг.

На підставі рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем прийняті картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 110010000/2013/00253 від 04.10.2013 року; № 110010000/2013/00254 від 04.10.2013 року; № 110010000/2013/00259 від 04.10.2013 року; № 110010000/2013/00260 від 04.10.2013 року; № 110010000/2013/00283 від 06.10.2013 року; № 110010000/2013/00306 від 11.10.2013 року; № 110010000/2013/00395 від 30.10.2013 року; № 110010000/2013/00396 від 31.10.2013 року; № 110010000/2013/00407 від 01.11.2013 року; № 110010000/2013/00416 від 03.11.2013 року; № 110010000/2013/00426 від 04.11.2013 року; № 110010000/2013/00430 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/00432 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/00431 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/00433 від 05.11.2013 року; № 110010000/2013/00437 від 06.11.2013 року.

Не погодившись з прийнятими рішеннями митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подані позивачем до митного оформлення документи та декларації обґрунтовано дають змогу визначити митну вартість товару за ціною договору, а тому відповідачем неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, в результаті чого прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та прийнято картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (z0883-12) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195 (z0883-12) , митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Між тим розбіжності, про які вказав відповідач, не містяться у документах, що вказані у ч. 2 ст. 53 МК України, а відтак вони не можуть вважатися обґрунтованими відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України.

Окрім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що положення ст. 254 МК України має застосовуватися у системному зв'язку із ч. 3 ст. 53 МК України, що не врахував митний орган під час прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що у митного органу не було підстав витребовувати у декларанта додаткові документи, оскільки сумніви, викладені в оскаржуваних рішеннях, не обґрунтовані у розумінні ст. 53 Митного кодексу України, а отже митниця не спростувала числові значення складових митної вартості товарів такими сумнівами.

Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Будь-які заперечення працівників митниці без зазначення їх у п. 33 рішень про коригування митної вартості не заслуговують на увагу та не можуть бути належними доказами у цій справі.

Таким чином визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення та картки відмови, оскільки митницею витребувано додаткові документи за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, всупереч підтверджених всіх складових під час подання МД.