Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Кравцова О. В., Маслія В. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови,

Відкрите акціонерне товариство "Аерофлот - російські авіалінії" (надалі за текстом - позивач, ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії") звернулось до суду з позовом до Державної авіаційної служби України (надалі за текстом - відповідач, Державіаслужба України) про визнання нечинною та скасування постанови від 09 липня 2014 року № 000421 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 136 000 грн. 00 коп.

Позов умотивований тим, що позивач не погоджується із фактом порушення з його боку правил та порядку використання повітряного простору України під час виконання 04 квітня 2014 року рейсу AFL 1820 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром "Сімферополь".

Позивач також зауважував на порушенні з боку відповідача під час оформлення протоколу від 27 червня 2014 року № 000421, який став підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації та винесення оскаржуваної постанови, низки вимог Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637 (z0073-12) , та Положення про Комісію з розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації та порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Державіаслужби України від 16 лютого 2012 року № 121 (v0121763-12) .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із наявності факту правопорушення з боку позивача, та зазначив, що відповідач при винесенні спірної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач проти касаційної скарги заперечив з огляду на законність та обґрунтованість оскаржуваних позивачем судових рішень, просив їх залишити без змін.

Судами встановлено, що державним інспектором Державної авіаційної служби України у відношенні ВАТ "Аерофлот" складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 27 червня 2014 року № 000421. Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) трилітерний індекс AFL було присвоєно авіакомпанії "Аерофлот", що зафіксовано у Doc. 8585/166 ІКАО "Условные обозначения летно-эксплуатационных агентств, авиационных органов и служб". Під індексом AFL рейси виконуються тільки авіакомпанією "Аерофлот". За наслідками перевірки інформації, викладеної у протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації від 27 червня 2014 року № 000421 та у телеграмі Украероцентру ТЛГ № 040738, Державна авіаційна служба України встановила порушення з боку ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії" правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні 04 квітня 2014 року о 06:22 рейсу АFL 1820 при здійсненні польоту без відповідно дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром "Сімферополь". Постановою від 09 липня 2014 року № 000421 до позивача застосовані фінансові санкції, передбачені абзацом четвертим пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України, - накладено штраф у сумі 136 000 грн 00 коп.

Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в задоволенні позову відмовив з огляду на таке.

Державіаслужбою встановлено заборону використання повітряного простору на період з 17:00 год. 28 березня 2014 року по 23:59 год. 28 червня 2014 року над півостровом Крим у межах координат згідно карти. Зазначена заборона встановлена шляхом видачі NOTAM А0520/14.

Вимоги до змісту, правил видачі та випуску NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєдналися до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, 1944 року (995_038) , та містяться в Додатку 15 до неї та Doc. 8126 ІКАО "Руководство по службам аэронавигационной информации".

З огляду на те, що Україна та Російська Федерація приєдналися до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, 1944 року, NOTAM А0520/14 є обов'язковим для ВАТ "Аерофлот - російські авіалінії".

Позивач та льотний екіпаж пасажирського судна, яке виконувало рейс AFL 1820, обізнані про дію NOTAM А0520/14, оскільки відповідно до глави 8 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (995_038) інформація про діючі NOTAM надається експлуатантам повітряних суден.

Відповідно до листа Державного підприємства "Обслуговування повітряного руху" від 21 серпня 2014 року № 1.14-112 Служба аеронавігаційної інформації Російської Федерації (ГУП ЦАИ ГА РФ) отримує аеронавігаційну інформацію від служби аеронавігаційної інформації України (САІ).

Однак, усупереч вищевказаній забороні, позивачем 04 квітня 2014 року о 06 годині 22 хвилини виконано рейс АFL 1820 на закритий аеродром "Сімферополь" без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 29 Повітряного кодексу України від 19 травня 2011 року № 3393-VІ (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин, надалі за текстом - Повітряний кодекс України (3393-17) ) використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху, визначає Положення про використання повітряного простору України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (401-2002-п) , пунктами 56, 57, 60, 74 якого встановлено наступне.

Користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору.

Подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв'язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов'язані мати прямий зв'язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв'язку) з органами обслуговування повітряного руху та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил.

Розклад регулярних внутрішніх та міжнародних польотів цивільних повітряних суден експлуатантів України та іноземних експлуатантів затверджується Державіаслужбою і надсилається до Украероруху (Украероцентру) та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил не пізніше ніж за 20 діб до введення його в дію.

Дозвіл на виконання внутрішніх та міжнародних регулярних польотів з посадкою (вильотом) в Україні (з України) видається Державіаслужбою України.

Відповідно до пункту 8.1 глави 8 Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 жовтня 2011 року № 478 (z1327-11) , дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху .

Пунктами 3.3.1.1, 3.3.1.2, 3.3.2 Додатку 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, 1944 року (995_038) , "Правила польотів" визначено, що "Информация в отношении запланированного полета или части полета, подлежащая направлению в органы обслуживания воздушного движения, предоставляется в форме плана полета. План полета предоставляется до начала любого полета с пересечением международных границ. План полета включает информацию, относящуюся к следующим пунктам, определенным соответствующим полномочным органом ОВД: - опознавательный индекс воздушного судна; - правила выполнения полета и тип полета; - количество и тип(ы) воздушных судов и категория турбулентности в следе; - оборудование; - аэродром вылета; - расчетное время уборки колодок; - крейсерские скорости; - крейсерские эшелоны; - маршрут полета; - аэродром назначения и общее расчетное истекшее время; - запасные аэродромы; - запасы топлива; - общее число людей на борту; - аварийно-спасательное оборудование; - прочая информация".

На підставі поданого плану польоту орган ОПР видає дозвіл, що також передбачено пунктом 3.6.1.1 Додатку 2, а саме: "Диспетчерское разрешение получают до начала выполнения контролируемого полета или части полета, которая выполняется как контролируемый полет. Такое разрешение запрашивается путем представления плана полета органу управления воздушным движением".

Як зазначено вище, суди встановили факт здійснення позивачем, обізнаним про заборону використання повітряного простору над півостровом Крим, польоту без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром "Сімферополь".

Відповідно до статті 126 Повітряного кодексу України за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

За приписами абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладені положення та обставини справи колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності спірною постановою.

Суди вірно відхилили твердження позивача про відсутність у нього обов'язку станом на 04 квітня 2014 року отримувати дозвіл на використання повітряного простору над півостровом Крим за законодавством України у зв'язку із прийняттям 18 березня 2014 року Республіки Крим до складу Російської Федерації, оскільки відповідно до статей 133, 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною території України.

При цьому, відповідно до статті 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, 1944 року, та частини першої статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії "Аерофлот" під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.

Решта доводів касаційної скарги щодо процедурних порушень з боку відповідача під час оформлення та розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення у галузі цивільної авіації не приймається колегією суддів до уваги, оскільки питання щодо правомірності відповідних дій відповідача не є предметом розгляду даної справи. У свою чергу, позивач, зауважуючи на низці порушень порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті з боку відповідача, ставить під сумнів рішення щодо притягнення його до відповідальності виключно з формальних підстав, що є неприпустимим.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.