Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Стародуба О.П., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою УПФ України в Малиновському районі міста Одеси на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 26 серпня 2009 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року, -

У лютому 2007 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, після неодноразових уточнень та доповнень якого, просив суд визнати протиправними дії УПФ України в Малиновському районі міста Одеси та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 26 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано загальну вислугу льотного складу ОСОБА_4 на 1 січня 1992 року - 43 роки 3 місяці та 15 днів.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 26 серпня 2009 року змінено, резолютивну частину судового рішення викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо незарахування пільгового стажу ОСОБА_4 у період з 10 серпня 1961 року по 31 травня 1965 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати ОСОБА_4 пільгову пенсію з урахуванням пільгового стажу у період з 10 серпня 1961 року по 31 травня 1965 року. Провадження по справі за позовними вимогами щодо наявності загальної вислуги льотного складу - закрити".

Задовольняючи частково позовні вимоги апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість зменшення відповідачем пільгового стажу роботи позивача, оскільки до 1 січня 1992 року такий був вирахуваний на підставі нормативно-правових актів СРСР і вказаний розрахунок не давав підстав для його перерахунку. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення наявності загальної вислуги льотного складу, суд апеляційної інстанції вказав, що така вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки є нічим іншим, як вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Начальник УПФ України в Малиновському районі міста Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, подав касаційну скаргу, просить постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 26 серпня 2009 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року скасувати і прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач ОСОБА_4 просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФ України в Малиновському районі міста Одеси з 24 лютого 1982 року та отримує пенсію за вислугу років. Строк вислуги років позивача, як працівника льотного складу, за період з 1 червня 1965 року по 24 лютого 1982 року складав 30 років 1 місяць 23 дні.

На підставі пунктів 2, 7, 16 Положення про порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років окремим категоріям працівників цивільної авіації і льотно-випробного складу, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 11 грудня 1987 року № 1412, та довідки від 8 січня 1988 року № 1.11.28, стаж позивача був перерахований і склав 37 років 9 місяців 17 днів.

У зв'язку із внесенням змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII з 7 грудня 1999 року ОСОБА_4 була перерахована пенсія за вислугу років як особі льотного екіпажу. Стаж був перерахований у відповідності до Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 (418-92-п) , і склав 34 роки 11 місяців 6 днів - особа льотного екіпажу та 11 років 7 місяців 19 днів - льотний склад.

Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку строки вислуги років працівників льотного складу за період роботи до 1 січня 1992 року обчислюються за правилами, що діяли до зазначеної дати.

За результатами оскарження дій відповідача до органів ПФ України, вислуга років ОСОБА_4 була приведена у відповідність до Положення про порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років окремим категоріям працівників цивільної авіації і льотно-випробного складу, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 11 грудня 1987 року № 1412, та повторно визнана відповідачем - 39 років 5 місяців 13 днів, однак без урахування вислуги позивача - 3 роки 9 місяців 22 дні, тобто за період з 10 серпня 1961 року по 31 травня 1965 року.

Разом з тим, з трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що у зазначений період він займав посади: авіатехніка інженерно-технічної служби та авіатехніка ЛЕРМ Одеського об'єднаного авіазагону УТУ ГВФ, робота на яких, за правилами постанови Ради Міністрів СРСР від 11 грудня 1987 року № 1412, враховувалась для обчислення пільгового стажу.

При таких обставинах, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача, що проявились в необґрунтованому зменшенні пільгового стажу роботи позивача, оскільки до 1 січня 1992 року такий був вирахуваний на підставі нормативно-правових актів СРСР. Апеляційний суд правильно відмітив, що за змістом постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21 липня 1992 року № 418 (418-92-п) йдеться про перерахунок існуючої пенсії, а не про первинний перерахунок пільгового стажу позивача.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року, якою змінено постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 26 серпня 2009 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .