Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" до Харківської обласної митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" звернулось до суду з позовом до Харківської обласної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 807000003/2012/001910/2 від 24.04.2012 року; скасування картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01068 винесену Харківською обласною митницею 24.04.2012 року; скасування картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01518 винесену Харківською обласною митницею 22.06.2012 року; скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000003/2012/003014/2 від 13.07.2012 року; скасування картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01580 винесену Харківською обласною митницею 13.07.2012 року; скасування картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01626 від 23.07.2012 року .

Позовні вимоги мотивовано тим, що Харківською обласною митницею протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, визначено іншу, відмінну від заявленої декларантом, митну вартість товарів, та, відповідно, відмовлено у митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2011 між приватним підприємством "Гешефт Плюс" (покупець) та компанією NINGBO HIKING IMPORT CO.,LTD., Китай, (продавець) укладено договір поставки продукції № 260511.

13.04.2012 представником митного брокера - товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс", з метою митного оформлення товару, ввезеного на виконання контракту від 26.05.2011 № 260511, доповнення до нього від 20.11.2011 № 4 та інвойса від 20.11.2011 № HS11EL230/2, до Харківської обласної митниці подано ВМД № 807100000/2012/413562, згідно з якою до митного оформлення заявлено товар: "Прибори столові, дерев'яні виготовлені з бамбуку: Бамбукові палички для їжі - 30000 шт. Торгівельна марка відсутня. Виробник: невідомий. Країна виробництва CN." (частковий випуск зі складу - 270,00 кг). До вказаної ВМД додано декларацію митної вартості № 807100000/2012/413562.

24.04.2012 Харківською обласною митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 807000003/2012/001910/2. Також 24.04.2012 Харківською обласною митницею винесено картку відмови в митному оформленні товарів № 807100000/2/01068, якою декларанту відмовлено в митному оформлені товару з мотивів необхідності внесення змін у ВМД № 807100000/2012/413562 у відповідності до рішення від 24.04.2012.

21.06.2012 представником митного брокера - товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс", подано до митного оформлення ВМД № 807100000/2012/425337 на ту ж саме партію товару.

22.06.2012 Харківською обласною митницею винесено картку відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01518, якою декларанту відмовлено в митному оформлені вказаних товарів з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів, в зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості, внаслідок неправильно обраного декларантом методу визначення митної вартості.

03.07.2012 представником митного брокера - товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс", подано ВМД № 807100000/2012/427143 на половину вказаної партії товару. До ВМД від 03.07.2012 № 807100000/2012/427143 додано декларацію митної вартості № 807100000/2012/427143.

10.07.2012 представником митного брокера товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс", подано ВМД № 807100000/2012/428337 на другу половину вказаної партії товару. До ВМД від 10.07.2012 № 807100000/2012/428337 додано декларацію митної вартості № 807100000/2012/428337.

13.07.2012 року Харківською обласною митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000003/2012/003014/2, яким збільшено заявлену декларантом митну вартість товару. Також 13.07.2012 року Харківською обласною митницею винесено картку відмови в митному оформленні товарів № 807100000/2/01580, якою декларанту відмовлено в митному оформлені товару за ВМД № 807100000/2012/427143 у зв'язку з невірним визначенням митної вартості товарів та прийняттям рішення від 03.07.2012.

Вказуючи на протиправність зазначених рішень про визначення митної вартості товару та карток відмов, товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" звернулось до суду із зазначеним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності рішення про визначення митної вартості товарів № 807000003/2012/001910/2 від 24.04.2012 року; картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01068 від 24.04.2012; картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01518 від 22.06.2012 року; рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000003/2012/003014/2 від 13.07.2012 картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01580 від 13.07.2012 та картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01626 від 23.07.2012.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За змістом статті 265 Митного кодексу України від 11.07.2002, чинного на момент прийняття рішення про визначення митної вартості від 24.04.2012 № 807000003/2012/001910/2, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339 (339-2008-п) , контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України, у тому числі шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, а також порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль в силу положень пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339 (339-2008-п) , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Згідно з пунктами 11, 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (1766-2006-п) , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при проведенні порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що заявлена митна вартість товару - 0,82 доларів США/кг, є нижчою ніж рівень митної вартості на подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено - від 2,35 доларів США/кг до 6,42 доларів США/кг.

Крім того, митним органом встановлено, що товар, який імпортується в Україну за зовнішньоекономічним контрактом від 26.05.2011 № 260511, укладеним з компанією NINGBO HIKING IMPORT CO.,LTD., Китай, не містить інформації про виробника товару, а також торгівельну марку.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо доведеності у спірних правовідносинах з боку митного органу наявності у нього обґрунтованого сумніву щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості, що зумовило витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до вимог Порядку № 1766 (1766-2006-п) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог Порядку № 1766 (1766-2006-п) Харківською обласною митницею у графі "Для відміток митного органу" декларації митної вартості від 13.04.2012 № 807100000/2012/413562 зроблено запис про необхідність надання додаткових документів, а саме:

1) копії вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копії вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

2) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

3) інформації зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість сировини;

4) банківські платіжні доручення щодо 100 % передплати.

Також, декларанту запропоновано подати за власним бажанням інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1766 (1766-2006-п) декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що додаткові документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості, декларантом митного органу не надано, що у сукупності із неможливістю визначення митної вартості за першим методом з огляду на відсутність документів, які б її підтверджували, обґрунтовано зумовило коригування митної вартості товару.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що митну вартість товару відповідачем визначено за резервним методом, із застосуванням інформації з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. При цьому, судами попередніх інстанцій вказано на належне обґрунтування з боку митного органу неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, зважаючи на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо доведеності з боку митного органу наявності підстав для корегування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, колегія суддів, виходячи з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення про визначення митної вартості товару від 24.04.2012 № 807000003/2012/001910/2.

Відповідно до статті 80 Митного кодексу України від 11.07.2002 у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно з вимогами частини третьої статті 90 Митного кодексу від 11.07.2002 внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене, зважаючи на правомірність корегування митним органом митної вартості товару, а також враховуючи те, що відомості про митну вартість впливають на умови оподаткування товарів, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо можливості зміни даних щодо митної вартості лише шляхом подання нової митної декларації, у зв'язку з чим вказує на обґрунтованість позиції судів щодо правомірності картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24.04.2012 № 807100000/2/01068.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що картка відмови від 24.04.2012 № 807100000/2/01068 складена за формою, передбаченою Порядком оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 12.12.2005 № 1227 (z1562-05) , чинним на момент виникнення спірних правовідносин, із зазначенням причин відмови із посиланням на норми законодавства України, а також вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Так само, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо правомірності картки відмови в митному оформлені товарів від 22.06.2012 № 807100000/2/01518.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що подана позивачем до митного оформлення ВМД № 807100000/2012/425337 від 21.06.2012 року стосується товару "бамбукові палички для їжі" (частковий випуск зі складу - 135,00 кг), стосовно якого митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару від 24.04.2012 № 807000003/2012/001910/2.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4496-VI, який набрав чинності з 01.06.2012, в редакції станом на час виникнення спірних відносин, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Отже, декларанта, який заявляє митну вартість товару зобов'язано заявляти митну вартість, скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні до митного оформлення ВМД № 807100000/2012/425337 від 21.06.2012 року відомості, наведені у рішенні про визначення митної вартості товарів № 807000003/2012/001910/2 від 24.04.2012 року, не враховано.

Таким чином, оскільки по даній партії товарів митницею вже було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 807000003/2012/001910/2 від 24.04.2012 року, яке позивачем не було оскаржено та не було враховано при поданні нової ВМД, колегія погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості прийняття митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.06.2012 № 807100000/2012/01518.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000003/2012/003014/2 від 13.07.2012 року, картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01580 та картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01626, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем шляхом подання ВМД № 807100000/2012/427143 від 03.07.2012 заявлено товар: "прибори столові, дерев'яні, виготовлені з 100% натурального бамбуку: бамбукові палички для їжі - 15000шт. Торгівельна марка відсутня, виробник невідомий, країна виробництва Китай".

Митним органом проведено огляд товару зі складанням відповідного акту та цифровою фотозйомкою. Згідно з актом про проведення митного огляду товарів № 807100000/2012/002459 від 07.07.2012 року виробником товару є фірма "Guilin Double corp. Ltd, China" (зазначена на маркуванні), яка є відправником товару по даній поставці.

Відповідно до цінової інформації фірми-виробника "Guilin Double corp. Ltd" вартість боксу складає 36,00 дол/США на умовах EXW або FOB. Таким чином, вартість всієї партії (1890 кг) у виробника складає 2520,00 дол/США, без будь-яких додаткових витрат на транспортування, завантаження, вивантаження, страхування тощо.

Крім того, митницею надісланий лист до фірми ТОВ "Інтернешенл карго сервіс", що здійснювала експедирування оцінюваного вантажу. Згідно з отриманою відповіддю договір на послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню (по маршруту Одеса - Харків) укладено з ПП "Гешефт Плюс", у той час як згідно з умовами контракту поставка здійснюється на умовах СРТ, Харків.

За вказаних обставин, враховуючи те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містили розбіжності, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості витруювання митним органом у декларанта додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості,

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, митним органом витребувано: 1) виписку з бухгалтерської документації, а саме банківські платіжні документи про 100% сплату коштів за товар (як передбачено умовами договору), що не було подано декларантом одночасно з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення.

2) копію митної декларації країни відправлення - для порівняння заявленої митної вартості з вартістю, яка зазначалась у такій декларації;

3) інформацію про транспортні витрати від міста завантаження порту Ningbo, Китай до місця призначення - м. Харків, Україна, яка підтверджена документально - для можливості перевірки всіх числових значень митної вартості товару.

У той же час, додаткових документів позивачем на вимогу митного органу не надано, що у сукупності із неможливістю визначення митної вартості за першим методом з огляду на відсутність документів, які б її підтверджували, обґрунтовано зумовило коригування митної вартості товару.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявленої у декларації митної вартості від 03.07.2012 року № 807100000/2012/427143, Харківською обласною митницею проведено процедуру консультації з декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.

Судами попередніх інстанцій також вказано на належне обґрунтування з боку митного органу неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, зважаючи на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо доведеності з боку митного органу наявності підстав для корегування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, колегія суддів, виходячи з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000003/2012/003014/2 від 13.07.2012 та, відповідно, обґрунтованість винесення митним органом 24.04.2012 картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01580.

Одночасно з викладеним, враховуючи те, що іншу картку відмови в митному оформлені товарів - від 23.07.2012 № 807100000/2/01626, відповідачем видано за результатами прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2012/003060/2 від 23.07.2012 року, прийнятого по іншій ВМД - № 807100000/2012/428337 від 10.07.2012 року, зважаючи на те, що рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2012/003060/2 від 23.07.2012 позивачем за вказаним позовом не оскаржується, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для її скасування.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для вжиття заходів судового захисту прав позивача за вказаним позовом.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.