Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Заїки М.М., Олексієнка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 6 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року по справі № 2-а-4/12 (2а-4/12/1226)

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (далі - Управління)

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління про скасування рішення від 20 липня 2011 року № 56 про утримання надміру виплаченої пенсії і переплати індексації пенсії та зобов'язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позову зазначив, що отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Відповідачем при перевірці його пенсійної справи було встановлено, що у період з 1 квітня 2010 року по 31 липня 2011 року позивач працював, у зв'язку з чим, керуючись Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок), Управлінням 20 липня 2011 року прийнято рішення про утримання з нього надмірно виплаченої індексації пенсії за вказаний період. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач просив скасувати зазначене рішення та стягнути на його користь утриману з його пенсії суму індексації.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 6 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області від 20 липня 2011 року № 56 щодо утримання з ОСОБА_4 надмірно виплаченої пенсії і переплати індексації пенсії у сумі 1204,88 грн.

Зобов'язано Управління виплатити на користь позивача утриману суму індексації.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 2 лютого 2008 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . З 26 квітня 2010 року по 3 червня 2010 року позивач працював дробильником 4 розряду в ТОВ "Комсомольський кам'яний кар'єр".

Рішенням Управління від 20 липня 2011 року утримано надмірно виплачену індексацію та доплату до пенсії в сумі 1204,88 грн. по 20% від пенсійної виплати щомісячно до повного погашення переплати. Вказане рішення прийнято на підставі того, що позивачу з 1 квітня 2010 року по 31 липня 2011 року як непрацюючому пенсіонеру формувалася доплата до пенсії в розмірі 454,40 грн. та 750,48 грн. доплата до розміру пенсії з урахуванням індексу індексації. При перевірці відомостей персоніфікованого обліку відповідачем було виявлено з 1 квітня 2010 року факт роботи ОСОБА_4 та отримання ним заробітної плати.

Частиною 1 статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV (1058-15) ) визначено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ (1282-12) ) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

За приписами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі й пенсії.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, в першу чергу індексуються оплата праці (грошове забезпечення), у разі, коли особа працює, в тому числі працюючим пенсіонерам. Індексація пенсії, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації.

У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Підприємства, установи та організації зобов'язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати органам, які призначають і виплачують пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. На підставі поданої інформації органи, які призначають і виплачують пенсію, здійснюють перерахунок сум індексації пенсій. У разі звільнення пенсіонера з роботи власник або уповноважений ним орган подає відповідну довідку органу, який призначає і виплачує пенсію, для проведення індексації зазначених виплат згідно з цим Порядком.

Згідно статті 21 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб. Відомості про застрахованих осіб, в тому числі працюючих пенсіонерів, подаються територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, які виплачують цим особам заробітну плату.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що індексація доходів працюючого пенсіонера проводиться за сумарним принципом в межах прожиткового мінімуму для працюючої особи, відомості щодо якої про заробітну плату та нарахований розмір індексації до УПФ повинно подаватись підприємством (установою) за місцем роботи пенсіонера.

Судами встановлено, що за період роботи з квітня 2010 року по 3 червня 2010 року роботодавцем індексація ОСОБА_4 не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується довідкою ТОВ "Комсомольський кам'яний кар'єр" (а.с.15).

Таким чином, оскільки за спірний період ОСОБА_4 індексація заробітної плати не нараховувалась, а сам факт роботи позивача не може бути підставою для не нарахування індексації пенсії чи стягнення нарахованої, то суди дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення про утримання надмірно виплаченої індексації та доплату до пенсії.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція Управління не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 6 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.