826/5165/14 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 04.08.2015 Прийняття

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка"Тандем ЛТД" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом TOB "Дорсет" за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, за результатами якої складений акт від 27.12.2013 № 486/1/22-07-21998913.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 14.01.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252207, яким, за порушення вимог пп. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 63 863,00 грн., в тому числі: 51 090,00 грн. - основний платіж та 12 773,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність висновків зазначеного акта перевірки та прийнятого на його основі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем не надано документи, які б підтверджували факт дійсного виконання TOB "Дорсет" ремонтних робіт (монтажу керамогранітних плит) на об'єкті позивача.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 08.07.2013 між TOB "Тандем ЛТД" (замовник) та TOB "Дорсет" (підрядник) був укладений договір підряду № 32, за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язувався виконати роботи по монтажу керамогранітних плит 600x600x10 на алюмінієвій фасадній підсистемі, відкоси, вузли примикання, парапети з використанням композитного матеріалу 3 мм (колір по RAL 1015), утеплювачі 100 мм та 50 мм з вітробарєром, загальною площею 1054 кв.м., в приміщені (літера"Г") по вул. Козацька, 120/4, м. Київ та здати замовнику в обумовлені в цьому договорі терміни, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 даного договору, замовник забезпечує поставку керамогранітних плит 600x600x10 на вказаний об'єкт в повному обсязі.

Фінансування робіт здійснюється в порядку, передбаченому п. 3.1, 3.2 і 3.4 цього договору, в безготівковій формі та авансовими платежами.

Приймання фактично виконаних обсягів робіт оформлюється щомісячно актом приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) (п. З цього Договору)

На підтвердження факту здійснення господарських операцій, на виконання умов вказаного договору, позивачем були надані копії документів, а саме: договору підряду; акта приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми № КБ-2в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми КБ-3); акта приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року (форми № КБ-2в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року (форми КБ-3); банківських виписок; податкових накладних.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та TOB "Дорсет", а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем ЛТД" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 скасувати.