Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С., суддів Маслія В. І., Чумаченко Т. А., секретаря судового засідання Кальненко О. І.,

за участю: представника відповідача - Павлишина М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "Брестський" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними і скасування припису та постанови,

Обслуговуючий кооператив "Брестський" звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якому він просив визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 жовтня 2013 року № 493/13; визнати протиправним та скасувати припис Інспекції від 21 жовтня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В запереченнях позивач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Обслуговуючого кооперативу "Брестський" на вул. Брестській, 17 у Подільському районі м. Києва.

Перевіркою встановлено експлуатацію капітальних будівель - одно та поверхових гаражних боксів - без прийняття їх в експлуатацію, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем складено акт від 21 жовтня 2013 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 жовтня 2013 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 28 жовтня 2013 року.

29 жовтня 2013 року за результатами розгляду матеріалів перевірки заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнком І. О. винесено постанову № 493/13, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103 230 грн.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011року № 553 (553-2011-п) (надалі - Порядок № 553).

Згідно із пунктами 16, 17 Порядку № 533 (553-2011-п) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, основною передумовою для винесення за результатами державного архітектурно-будівельного контролю припису та постанови є факт встановлення за його результатами порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) , передбачено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону вказано, що до відповідальності за порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності можуть бути притягнені суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Отже, суб'єктами правопорушення є суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника водночас.

Між тим, як встановлено судами та підтверджується матеріалами, ОК "Брестський" не був замовником або виконавцем будівельних робіт, що підтверджується випискою з банківського рахунку, яка засвідчує відсутність фінансування будь-яких будівельних робіт по спорудженню гаражів. Жодних підрядних договорів на будівництво гаражів ОК "Брестський" не укладав та не фінансував.

Крім того, обставина щодо будівництва гаражів на території кооперативу "Брестський" членами кооперативу, а також належності їм на праві власності збудованих гаражів раніше встановлена Господарським судом міста Києва в ході розгляду справи № 40/16 (ухвала від 02 лютого 2006 року), яке набрало законної сили 20 червня 2006 року згідно постанови Київського апеляційного господарського суду.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками судів, що Обслуговуючий кооператив "Брестський" не є замовником та/або підрядником будівельних робіт по будівництву гаражів, а відтак відповідач не довів, що позивач є суб'єктом містобудівної (архітектурної) діяльності, у розумінні ст. ст. 70, 71 КАС України, за яке передбачена відповідальність згідно Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) .

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача ґрунтуються на припущеннях, без підтвердження цих обставин належними доказами.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, то скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.