Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого судді: Мороз Л.Л.,

суддів: Маслія В.І.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови та визнання протиправними дій,

Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" звернулось до суду з позовом до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування карток відмов, повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та компанією "ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД" (Кіпр) 01.10.2010 року було укладено контракт № 61-545, в межах якого та згідно додатків № 61 та № 63 позивачем на митну територію України на умовах DDU станція Комунарськ (згідно умовам ІНКОТЕРМС 2000) ввезено вантаж: вугілля кам'яне бітумозне коксівне марки "Г", за непрямим контрактом, контрактна вартість товару складає 99,70 доларів США за одну тону.

Так, 23.08.2013 року ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" для митного оформлення товару згідно додатку № 61 до контракту № 61-545 надано МД № 702020001/2013/008329, разом з пакетом документів, який зазначено в графі 44 МД.

Рішенням Луганської митниці про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000557/2 від 23.08.2013 року здійснено коригування митної вартості оцінюваних товарів за 2 методом відповідно до положень ст. 59 МК України на підставі рівня митної вартості ідентичного товару "вугілля кам'яне бітумозне коксівне марки "Г" на однакових умовах поставки із розрахунку 105 доларів США за одну тону (МД від 06.08.2013 року № 702020001/2013/007622, контракт № 61-545 від 01.10.2010 року, додаток № 58 від 10.05.2013 року).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00118 від 23.08.2013 року повідомлено ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі п. 2 ст. 54 МК України у зв'язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-ч.4 ст. 53 МК України. Також, роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів: заявити митну вартість товарів у порядку і на умовах, визначених розділом ІІІ МК України (4495-17) , з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 23.08.2013 року № 702020001/2013/000557/2.

З урахуванням рішення про коригування митної вартості від 23.08.2013 року № 702020001/2013/000557/2 та картки відмови № 702020001/2013/00118 від 23.08.2013 року ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" подано до Луганської митниці МД № 702020001/2013/008331 від 23.08.2013, у якій зазначено митну вартість товару за 2 методом за ціною 105 доларів США за одну тону, та сплачено ПДВ у сумі 1561704,31 грн.

Також, 18.09.2013 року ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" для митного оформлення товару згідно додатку № 63 до контракту № 61-545 надано МД № 702020001/2013/009182, разом з пакетом документів, який зазначено в графі 44 МД.

Рішенням Луганської митниці про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000652/2 від 18.09.2013 року здійснено коригування митної вартості оцінюваних товарів за 2 методом відповідно до положень ст. 59 МК України на підставі рівня митної вартості ідентичного товару "вугілля кам'яне бітумозне коксівне марки "Г" на однакових умовах поставки із розрахунку 105 доларів США за одну тону (МД від 06.08.2013 року № 702020001/2013/007622, контракт № 61-545 від 01.10.2010 року, додаток № 58 від 10.05.2013).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00134 від 18.09.2013 року повідомлено ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі п. 2 ч. 2 ст. 54 МК України у зв'язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-ч.4 ст. 53 МК України. Також, роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів: заявити митну вартість товарів у порядку і на умовах, визначених розділом ІІІ МК України (4495-17) , з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 18.09.2013 року № 702020001/2013/0006652/2.

З урахуванням рішення про коригування митної вартості від 18.09.2013 року № 702020001/2013/000652/2 та картки відмови № 702020001/2013/00134 від 18.09.2013 року ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" подано до Луганської митниці МД № 702020001/2013/009220 від 18.09.2013 року, у якій зазначено митну вартість товару за 2 методом за ціною 105 доларів США за одну тону, та сплачено ПДВ у сумі 792232,59 грн.

Згідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Луганською митницею за результатами опрацювання наданих декларантом документів, перелік яких наведено у п.18 цього рішення, враховуючи результати порівняння з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких здійснено, враховуючи наявність розбіжностей у поданих документах, а саме: умови поставки товару, зазначені в додатках № 61 та № 63 до контракту № 61-545 від 01.10.2010 року та рахунках-фактурах, не відповідають умовам поставки, які передбачені п.3.1 контракту № 61-545 від 01.10.2010 року; враховуючи ненадання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів як складової митної вартості товарів, всупереч положенням п. 6 ч. 2 ст. 53 Кодексу, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інші додаткові наявні документи за власним бажанням відповідно до положень ч.6 ст.53 Кодексу.

Пунктом 1.1 контракту № 61-545 від 01.10.2010 року, укладеного між ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" та компанією "ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД" (Кіпр), визначено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити за товар на умовах, що оговорені у додатках до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 контракту № 61-545 у додатках до контракту зазначається країна походження, реквізити вантажовідправника, строки поставки товару, кількість, якість, технічні та якісні характеристики, базисні умови поставки, а також ціна товару.

Поставка товару здійснюється продавцем на умовах та строки, що оговорені у додатках до цього контракту. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки DAF границя Росія/Україна згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (п. 3.1 контракту № 61-545).

Дослідженням додатків № 61 та № 63 до контракту № 61-545 встановлено, що у цих додатках визначено умови поставки товару: DDU станція Комунарськ (ІНКОТЕРМС 2000).

У рахунках-фактурах № 2013-09-171 від 04.09.2013 року, № 2013-08-146 від 06.08.2013 року, № 2013-08-152 від 15.08.2013 року також зазначено умови поставки товару: DDU станція Комунарськ (ІНКОТЕРМС 2000).

Оскільки умовами контракту обумовлено право сторін визначати умови поставки товару у додатках, які є невід'ємною частиною контракту, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги доводи митного органу щодо наявності розбіжностей в умовах поставки товару, зазначених у контракті, додатках до нього та рахунках-фактурах.

Разом з тим, дослідженням декларації країни експорту, яку також надано до митного оформлення товару, встановлено, що у ній зазначено умови поставки: DАР станція Комунарськ (ІНКОТЕРМС 2010).

Такі ж умови поставки зазначено й у рахунку-фактурі № 66 від 01.07.2013 року, виставленому ТОВ "Дикси" компанії "ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД" (Кипр) та у додатку № 27 до контракту № ТТ-DX 01-26082011, укладеному між ТОВ "Дикси" та компанією "ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД" (Кипр).

Посилання позивача на те, що умови поставки DDU (ІНКОТЕРМС 2000) та DАР (ІНКОТЕРМС 2010) за своєю суттю є тотожними, також не можна визнати необґрунтованими, оскільки за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року термін DDU - "поставка без сплати мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці для призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких мит (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Умови поставки DАР в редакції ІНКОТЕРМС 2010 - "поставка в пункт" означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли він передав покупцю товар, випущений в митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DАР покладають на продавця обов'язок нести всі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару до місця призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту із країни призначення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що документи, подані до митного оформлення разом з митними деклараціями, містили різні умови поставки товару, а відтак різною є вартість такої поставки.

Отже, подані позивачем документи, містили розбіжності, митницею правомірно зобов'язано Товариство надати додаткові документи.

Проте, декларант відмовився від надання додаткових документів.

Таким чином, декларантом не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України щодо обов'язку надання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та ч. 3 ст. 53 МК України щодо обов'язку надання додаткових документів на вимогу Луганської митниці.

Посилання позивача на висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 23.08.2013 року № 3757 та висновок ДП "Держзовнішінформ" від 12.09.2013 року № 10/423, як на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у розмірі 99,70 доларів США за тону, суди також обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки якість товару, що був предметом дослідження за вказаними висновками не відповідає якості товару, заявленого до митного оформлення згідно митних декларацій, а саме наявна розбіжність таких показників, як вміст сірки, золи, граничний вміст летючих речовин.

Відповідач мав всі законні підстави для прийняття рішення № 702020001/2013/000557/2 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/000652/2 від 18.09.2013 року про коригування митної вартості товарів відповідно до ст. 55 МК України, та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом у митних деклараціях № 702020001/2013/008329 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/009182 від 18.09.2013 року митною вартістю товарів із розрахунку 99,70 доларів США за тону, про що складено картки відмови № 702020001/2013/00118 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/00134 від 18.09.2013 року.

Стосовно визначення Луганською митницею митної вартості товару за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У зв'язку з неподанням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України, що потягло за собою відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, Луганською митницею правомірно відмовлено декларанту у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Митним органом було проведено консультацію з декларантом згідно з вимогами ч. 4 ст. 57 МК України, в процесі якої декларанту надано роз'яснення щодо причин незастосування першого методу визначення митної вартості, повідомлено про рівень цін на подібні та ідентичні товари, запропоновано здійснити коригування митної вартості оцінюваного товару за другим методом визначення митної вартості товару (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до ст. 59 МК України на підставі рівня митної вартості ідентичного товару - вугілля кам'яне марки "Г" на однакових умовах поставки із розрахунку 105 доларів США за тону.

Отже, Луганська митниця у спірних правовідносинах діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України (4495-17) .

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" відхилити, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.