Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Конюшка К.В.,

Логвиненка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Дніпро" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Дніпро" до Полтавської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, стягнення із державного бюджету коштів,

У жовтні 2012 року ТОВ "Поліхім-Дніпро" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, стягнення із державного бюджету коштів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року у задоволенні позову ТОВ "Поліхім-Дніпро" було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Поліхім-Дніпро" було залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року - без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Поліхім-Дніпро", не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Поліхім-Дніпро" задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що на виконання умов контракту № УК.265/12 від 01.08.2012 року ТОВ "Управляющая компания "СамараНефтеОргСинтез" (продавець) було поставлено ТОВ "Поліхім Дніпро" (покупець) ізопентанову фракцію ТУ 0272-028-00151638-99.

ТОВ "Поліхім-Дніпро" до Полтавської митниці було подано вантажно-митні декларації № 806020000/2/007941, № 806020000/2/007943, № 806020000/2/008027 та № 806020000/2/009163 із зазначенням митної вартості 0,67 доларів США за кг., відповідно до умов контракту.

Полтавською митницею встановлено, що документи надані ТОВ "Поліхім-Дніпро" на підтвердження числових значень митної вартості та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, у зв'язку з чим під час проведення консультації останньому запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару та бухгалтерські документи від постачальника на підтвердження експортної вартості товару.

Однак, ТОВ "Поліхім-Дніпро" зазначених документів не було надано, натомість, Декларації митної вартості № 806020000/2012/008027, № 806020000/2012/009163, № 806020000/2012/007943 містять відмітку директора Устяновського Д.В. про неможливість надання додаткових документів.

Полтавською митницею було застосовано резервний метод визначення митної вартості, прийнято картки відмови в митному оформлені від 23.08.2012 року та 28.09.2012 року № 806020000/2/20393, № 806020000/2/20395, № 806020000/2/20392 та № 806020000/2012/20445 відповідно та винесено рішення про корегування митної вартості товарів від 22.08.2012 року та від 28.09.2012 року № 806000006/2012/000153/1, № 806020000/2012/000298/1, № 806000006/2012/000154/1 та № 806000006/2012/000161/1.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із статтею 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість);резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

З матеріалів справи вбачається, що Полтавською митницею встановлено, що документи, надані позивачем на підтвердження числових значень митної вартості та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, у зв'язку з чим під час проведення консультації з ТОВ "Поліхім-Дніпро" запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару та бухгалтерські документи від постачальника на підтвердження експортної вартості товару.

Враховуючи, що ТОВ "Поліхім-Дніпро" не надало до Полтавської митниці документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів та обґрунтованості обраного ним методу її визначення суди дійшли до вірного висновку про те, що приймаючи рішення про визначення митної вартості товару, Полтавська митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Дніпро" - залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліхім-Дніпро" до Полтавської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, стягнення із державного бюджету коштів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.