Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 27 січня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення.

Вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 4 лютого 2010 року

ОСОБА_5,

1979 року народження, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України на 3 роки позбавлення волі, виправдано за ч. 3 ст. 365 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області від 3 серпня 2010 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 26 червня 2009 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля адміністративного приміщення Біловізького лісництва ДП "Остіківський лісгосп", діючи необережно, не передбачаючи, що в оглядовій кабіні пожежної вежі можуть знаходитися люди, хоч повинен був і міг це передбачити, з власного п’ятизарядного карабіну з оптичним прицілом з метою збити ворону здійснив постріл в напрямку пожежної вежі, яка знаходилась на відстані 70 м, спричинивши неповнолітньому ОСОБА_6, який перебував в оглядовій кабіні пожежної вежі, одиноке кульове сліпе поранення голови, внаслідок чого потерпілий помер на місці пригоди.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфікувались за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України як умисне убивство, вчинене ним під час виконання своїх службових повноважень у якості лісничого, які він перевищив, що привело до тяжких наслідків.

У касаційній скарзі прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового слідства, безпідставну перекваліфікацію судом дій ОСОБА_5 на ч. 1 ст. 119 КК України та необґрунтоване виправдання його за ч. 3 ст. 365 КК України. Зазначає, що ОСОБА_5 вчинив прицільний постріл з метою вбивства, що підтверджується матеріалами справи. Вважає призначене покарання занадто м’яким. Просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу прокурора і вважала судові рішення законними й обґрунтованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 119 КК України є правильною. Про це свідчать конкретні обставини справи, дії засудженого до й після вчинення злочину, його відношення до скоєного.

Як убачається з матеріалів справи, коли ОСОБА_5 під’їхав до пожежної вежі, діти пригнулись, сховались за огорожею оглядової кабіни та у щілину спостерігали за ним, тобто ОСОБА_5 їх не бачив і не передбачав, що там знаходяться люди. Стріляв ОСОБА_5 щоб відігнати собак, а також по вороні, яка сиділа на тросі, закріпленому на пожежній вежі. Постріли були неприцільними. Почувши крики дітей і побачивши мертвого хлопця ОСОБА_5 одразу викликав швидку допомогу, хвилювався, плакав.

Зазначене підтверджується показаннями засудженого ОСОБА_5, свідків – очевидців події ОСОБА_7, неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Висновок суду першої інстанції про те, що дії ОСОБА_5 не обумовлені службовим становищем і не пов’язані з реалізацією його службових повноважень щодо потерпілого, а тому відсутній склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, є обґрунтованим.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи та дані про особу засудженого. Зокрема, суд узяв до уваги те, що ОСОБА_5 визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду, має на утриманні малолітню дитину, вперше вчинив з необережності злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується, а також обтяжуючу його вину обставину – вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. Тому суд обрав йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України, яке є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевіряв доводи апеляції прокурора, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, й правильно визнав їх необґрунтованими, їх належним чином перевірено й спростовано.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вирок Рокитнівського районного суду Рівненської області від 4 лютого 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області від 3 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.