Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 27 січня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_5,

1956 року народження, не судиму,

за ч. 1 ст. 367 КК України до штрафу у розмірі 2 500 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік;

ОСОБА_6,

1954 року народження, не судиму,

за ч. 3 ст. 358 КК України до 600 грн. штрафу, за ч. 1 ст. 190 КК України до 850 грн. штрафу, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено штраф у розмірі 850 грн.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона, займаючи посаду головного спеціаліста з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у м. Калуші, будучи службовою особою, неналежно виконувала свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, а саме 15 січня 2008 року, не перевіривши подану ОСОБА_6 довідку для перерахунку призначеної останній пільгової пенсії внесла відомості до її пенсійної справи, склала й підписала розпорядження про перерахунок збільшеної пенсії ОСОБА_6 у зв’язку із зміною зарплати, що привело до незаконної виплати їй пенсії у розмірі 6 494,93 грн. та підриву авторитету державного службовця.

ОСОБА_6 визнано винною у тому, що вона, використовуючи завідомо підроблену довідку про її зарплату у більшому розмірі за 1982-1986 роки на ВАТ "Оріана", шляхом шахрайських дій подала ОСОБА_5 вказану довідку із відповідною заявою, внаслідок чого пенсію їй було збільшено і вона незаконно заволоділа грошовими коштами Пенсійного фонду України у розмірі 6 494,93 грн.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфікувались за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 – за ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК України.

У касаційній скарзі прокурор посилається на безпідставну перекваліфікацію судом дій ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що привело до призначення занадто м’якого покарання. Указує, що на досудовому слідстві вони давали дещо інші показання, які не враховані судом. Зазначає, що правильність кваліфікації їх дії органами досудового слідства підтверджується матеріалами справи. Просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора і вважав вирок законним й обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про те, що ні на досудовому слідстві, ні у судовому засіданні не здобуто переконливих, об’єктивних доказів умисної вини ОСОБА_5 у вчиненні службового підроблення та попередньої змови з ОСОБА_6 щодо привласнення і розтрати коштів, є обґрунтованим.

За встановлених судом фактичних обставин дії засуджених кваліфіковано правильно.

Покарання, обране судом ОСОБА_5 і ОСОБА_6, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених і попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - без зміни.