Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., при секретарі: Борілло Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - представників відповідача, -

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, -

ОСОБА_4 14 лютого 2011 року звернувся в суд з позовом, у якому, після уточнення позовних вимог, просив: скасувати наказ Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 14 січня 2011 року № 5-О "Про звільнення ОСОБА_4."; поновити його на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з 14 січня 2011 року; стягнути з Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду, завдану незаконним звільненням з роботи, у розмірі 25000 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що заяву про звільнення за згодою сторін ним було написано в стані у якому він не міг усвідомлювати значення своїх дій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року допущено правонаступництво, замінено відповідача у справі - Орджонікідзевську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області на її правонаступника - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_4 постанову суду першої інстанції оскаржив у апеляційному порядку.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд 6 серпня 2013 року ухвалою задовольнив клопотання представника Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, замінив відповідача - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби на її правонаступника - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 14 січня 2011 року № 5-О "Про звільнення ОСОБА_4.". Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 14 січня 2011 року. Стягнуто з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 січня 2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі начальник Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року.

Суд касаційної інстанції 10 грудня 2015 року ухвалою задовольнив клопотання представників Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, замінив відповідача - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на її правонаступника Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області.

Наказом Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 14 січня 2011 року № 5-О "Про звільнення ОСОБА_4." позивача звільнення із займаної посади з 14 січня 2011 року за згодою сторін відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. Підставою звільнення була заява ОСОБА_4 від 14 січня 2011 року.

Відповідно до амбулаторної карти ОСОБА_4, його 3 січня 2011 року було оглянуто терапевтом зі скаргами на лихоманку, головний біль та слабкість. У амбулаторній карті зазначено, що позивач хворий третій день, захворів гостро 1 січня 2011 року. Вказано, що від листка непрацездатності ОСОБА_4 відмовився.

Згідно висновку експерта від 23 листопада 2011 року № 201 судово-медична експертна комісія дійшла висновків, що хвороба ОСОБА_4 - герпетичний енцефаліт, могла вплинути на усвідомлення ним значення своїх дій, а загострення герпетичного енцефаліту, протягом середини січня 2011 року, могло вплинути на усвідомлення ОСОБА_4 значення своїх дій внаслідок порушення в цей час вищих мозкових функцій, що є об'єктивними клініко-морфологічними проявами даного захворювання.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач на момент написання заяви про звільнення не перебував на лікуванні, службові особи відповідача не володіють медичною освітою, а тому підстав вважати ОСОБА_4 хворим та таким, що не усвідомлює значення своїх дій, не було.

Враховуючи особливість вказаних спірних правовідносин та хворобливий стан позивача, загострення якого почалося з січня 2011 року, апеляційний суд виходив з того, що саме висновки судово-медичної експертизи є визначальними при вирішенні вказаного спору, і дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є угода сторін, що передбачає вільне усвідомлене волевиявлення сторін на припинення трудового договору, чого, з урахуванням висновків судово-медичної експертизи, у спірному випадку не було, а тому, враховуючи встановлені судом обставини цієї справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що не має підстав вважати оспорюваний наказ Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 14 січня 2011 року № 5-О "Про звільнення ОСОБА_4." правомірним, тому ухвалюючи рішення апеляційний суд обґрунтовано визнав протиправним та скасував наказ Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 14 січня 2011 року № 5-О "Про звільнення ОСОБА_4.", поновив позивача на займаній посаді та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 січня 2011 року.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при

ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2013 року в частині зупинення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу поза межами місячного строку платежу - вважати такою, що втратила чинність.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .