Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.
суддів - Марчук Н.О., Тельнікової І.Г.
з участю прокурора – Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні 01 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 грудня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 27 квітня 2010 року щодо нього.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимого,
останній раз:
20.10.2004 р. за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту,
звільненого 20.11.2004 р. по відбуттю покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років 7 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 квітня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 05.06.2008 року приблизно о 23 год., перебуваючи біля будинку № 2 по вулиці Гайдара в м. Черкаси, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_2, відкрито заволодів його майном, завдавши збитків на загальну суму 2200 грв.
В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування у зв’язку з недоведеністю його винності у вчиненні даного злочину, фальсифікацією доказів, застосування до нього недозволених методів ведення слідства, порушення кримінально-процесуального закону та суворість призначеного покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка проти скарги заперечує, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку.
Так, потерпілий ОСОБА_2, як на досудовому слідстві, так і в суді стверджував, що на нього вчинили напад та заволоділи майном двоє чоловіків, одним з яких був ОСОБА_1
Крім того, винуватість засудженого підтверджується даними протоколів огляду місця події, особистого огляду, ставок віч-на-віч, відтворення обстановки та обставин подій, висновку судово-медичної експертизи.
Всі наведенні докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.
Посилання засудженого на застосування до нього недозволених методів ведення слідства були предметом перевірки під час судового розгляду, однак не знайшли свого підтвердження в суді першої та апеляційної інстанцій.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про недоведеність його участі у вчиненні злочину та фальсифікації доказів колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки суду підтверджуються доказами, зібраними з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства, які були ретельно досліджені в судах та отримали належну оцінку у судових рішеннях.
При призначенні ОСОБА_1 покарання місцевий суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, не працює, за місцем проживання характеризується негативно. Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
З даними висновками суду першої інстанції погодився і апеляційний суд, навівши в ухвалі мотиви прийнятого ним рішення.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2009 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27.04.2010 року щодо нього – без зміни.
С у д д і: Міщенко С.М. Марчук Н.О. Тельнікова І.Г.