Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.

суддів: Григор`євої І.В., Тельнікової І.Г.

за участю прокурора Саленка І.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3

Зазначеним вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 28.09.2007 р. Васильківським районним судом Київської області за ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України на

2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. 75 КК України; звільненого від покарання у

зв`язку із закінченням іспитового строку на підставі постанови Обухівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 р.,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_4 і ОСОБА_5, касаційні скарги щодо яких не надходили.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2010 вирок щодо ОСОБА_3 залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що він близько 19.00 год. 5 січня 2007 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою з іншими засудженими проник у домоволодіння ОСОБА_6, розташоване по АДРЕСА_1, звідки було вчинено крадіжку двох зварювальних апаратів та іншого майна потерпілої на загальну суму 2320 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_3 змінити, виключити з їх вступних частин дані про судимість підзахисного та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу і вважав за необхідне виключити з судових рішень дані про наявність у ОСОБА_3 судимості, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає ч астковому задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_3, як і правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України, у касаційній скарзі не оспорюються.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд, як убачається з вироку, відповідно до вимог закону врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання, в тому числі й ті, на які є посилання у касаційній скарзі.

Обране ОСОБА_3 покарання слід визнати необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а підстав для застосування ст. 69 КК України і призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 185 КК України, про що йдеться у касаційній скарзі, з матеріалів справи не вбачається.

Що стосується доводів у скарзі захисника про необхідність виключення з вступних частин судових рішень вказівки про наявність у ОСОБА_3 судимості, то вони заслуговують на увагу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був засуджений 28 вересня 2007 вироком Васильківського районного суду Київської області за ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. 75 КК України і звільнений від цього покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку на підставі постанови Обухівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 р.

Згідно п.1 ст. 89 КК України особи, засуджені відповідно до ст. 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом, визнаються такими, що не мають судимості.

ОСОБА_3 вчинив крадіжку майна ОСОБА_6, за яку 19 лютого 2010 р. засуджений останнім вироком, 5 січня 2007 року - до винесення вироку Васильківського районного суду Київської області від 28 вересня 2007 р., тобто, на момент вчинення цього злочину він судимості не мав, а тому ці дані із судових рішень слід виключити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Виключити з вироку Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2010 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 дані про його судимість за вироком Васильківського районного суду Київської області від 28.09.2007 року.

Відповідно до п.1 ст. 89 КК України вважати ОСОБА_3 таким, що не має судимості.