Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор’євої І.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Пузиревського Є.Б.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року,

вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від

22 липня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Хуст Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 89 КК України

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, на підставі якої звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 3 роки та, відповідно до

ст. 76 КК України покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися до неї для реєстрації.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь Бахмацької центральної районної лікарні 1 536 грн. 60 коп. витрат на лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 16 жовтня 2009 року близько 22 години в стані алкогольного сп’яніння біля магазину "Аліс" по вул. Червоноармійській, 15 в м. Бахмач Чернігівської області на ґрунті неприязних відносин під час бійки умисно завдав удар металевим кутником по голові ОСОБА_4, а потім цим же кутником вдарив по голові ОСОБА_5 У результаті потерпілим спричинені тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_4 у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку, струсу головного мозку та перелому тім'яної кістки, а ОСОБА_5 – відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку та перелому склепіння черепа, забійної рани голови.

За апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання скасовано Апеляційним судом Чернігівської області, яким постановлено свій вирок від 25 жовтня 2010 року. Цим вироком

ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, як убачається з її змісту, посилаючись на надмірну суворість призначеного покарання, ставить питання про зміну вироку апеляційного суду та застосування ст. 75 КК України. Зазначає, що в результаті бійки, ініціатором якої був потерпілий ОСОБА_5, він отримав тілесні ушкодження. При цьому просить урахувати ряд пом’якшуючих покарання обставин, зокрема, щире каяття, позитивні характеристики за місцем проживання, наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, відшкодування шкоди потерпілим, які не наполягали на реальному покаранні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень підтверджується доказами, дослідженими судом у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України й в касаційній скарзі не заперечуються.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Постановляючи свій вирок у частині призначення покарання засудженому ОСОБА_1, апеляційний суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання та дійшов обґрунтованого висновку про недотримання районним судом вимог ст. 65 КК України.

При визначенні ступеню тяжкості вчиненого злочину суд апеляційної інстанції виходив з того, що скоєне ОСОБА_1 діяння віднесено до категорії тяжких, внаслідок якого двом особам спричинені тяжкі тілесні ушкодження в області голови. Відшкодування шкоди потерпілим та наявність на утриманні ОСОБА_1 трьох неповнолітніх дітей, на що є посилання в касаційній скарзі, судом визнано обставинами, що пом’якшують покарання. При цьому обтяжуючою покарання обставиною враховано перебування засудженого в стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, колегія суддів зважає на особу ОСОБА_1, який згідно з наявними у справі даними, є схильним до вчинення правопорушень.

Посилання засудженого на отримання ним під час бійки тілесних ушкоджень не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому є неспроможними.

Таким чином покарання, яке визначене апеляційним судом

ОСОБА_1 в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, за своїм видом і розміром є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для пом’якшення покарання із застосуванням ст. 75 КК України, як випливає зі змісту касаційної скарги, колегія суддів не убачає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.