Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів Квасневської Н.Д., Тельнікової І.Г.,

за участю прокурора Казнадзея В.В.,

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 17 лютого 2011 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Житомирської області від 2 листопада 2010 року щодо останнього.

Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області 19 серпня 2010 року засуджено

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно- господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форм власності строком на 2 роки.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_3 позбавлено спеціального звання – радник податкової служби.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування основного покарання та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, на підставі ст. 77 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування додаткового покарання – конфіскації майна.

Вироком Апеляційного суду Житомирської області від 2 листопада 2010 року за апеляцією прокурора вирок районного суду скасовано в частині призначеного покарання і постановлено новий вирок, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форм власності строком на 2 роки. На підставі ст. 54 КК України його позбавлено спеціального звання – радник податкової служби.

За вироком суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він, виконуючи обов'язки начальника Коростишівської ДПА України в Житомирській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, та якій присвоєно спеціальне звання – радник податкової служби 1 рангу, отримав хабара, поєднаного з вимаганням, за наступних обставин.

Будучи обізнаним про проведення комплексної документальної перевірки щодо дотримання податкового та валютного законодавства ТОВ "Українська гранітна корпорація" згідно плану-графіку на 1 квартал 2010 року, на підставі направлення від 11.02.2010 року №82, а також про порушення, виявлені під час проведення вказаної перевірки ОСОБА_3, 1 березня 2010 року, погрожуючи створенням умов для збільшення сум податків та штрафних санкцій, вимагав та 4 березня 2010 року отримав хабар у розмірі 20000 грн. від ОСОБА_4 – засновника ТОВ, що перевірялося, за невідображення в акті перевірки встановлених порушень податкового законодавства та зменшення сум донарахованих податків та штрафних санкцій, у своєму службовому кабінеті у приміщенні Коростишівської МДПІ у м.Киростишиві, вул. Шевченка, 1.

У касаційних скаргах захисник ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_3 порушують питання про зміну вироку Апеляційного суду у зв’язку з невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просять застосувати щодо засудженого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав заявлені вимоги, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 та правильність кваліфікації його дій не оспорюються у касаційних скаргах.

Викладені в касаційний скарзі доводи про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості не відповідають обставинам, викладеним у вироку суду.

Призначене ОСОБА_3 апеляційним судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно обране з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, даних про особу засудженого, а також обставин, що обтяжують і пом’якшують покарання. Зокрема, взяв до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується, за власним бажанням звільнився з органів Державної податкової служби, має на утриманні малолітніх дітей і матір пенсійного віку. Призначене покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, немає.

Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень КПК України (1001-05) , які є безумовною підставою для скасування вироку.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Житомирської області від 2 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.