Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на вирок Апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2010 року, яким засуджено:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів ОСОБА_6 остаточно призначено 14 років позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого:

- 13.11.2006 року за ч. 1 ст. 289 КК на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 1 рік;

- 19.11.2008 року за ч. 2 ст. 309 КК на 2 роки позбавлення волі,

- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів ОСОБА_7 призначено 15 років позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України йому остаточно призначено 15 років позбавлення волі та зараховано в строк покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком з 19.11.2008 року по 18.10.2010 року. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з 9 серпня 2008 року.

Судом прийнято рішення про стягнення судових витрат та вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнано винним у тому, що у травні 2007 року у нього виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_10 на грунті особистих неприязних стосунків. Для реалізації задуманого він запропонував ОСОБА_7 та невстановленій слідством особі, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, вчинити умисне вбивство ОСОБА_10, на що зазначені особи погодилися. Для здійснення задуманого ОСОБА_6 як організатор розробив план з розподілом ролей, відповідно до якого вогнестрільну зброю та набої до неї для вчинення вбивства мав забезпечити сам ОСОБА_6, він же після вчинення вбивства автомобілем мав забрати з місця події ОСОБА_7 та іншу особу, які безпосередньо мали вбити ОСОБА_10.

ІНФОРМАЦІЯ_3, приблизно 12 год., ОСОБА_7 та інша особа на автомобілі під керуванням ОСОБА_6 прибули до ринку "Звездочет-І", що знаходиться по вул. Ушинського, 4 в м. Києві, після чого ОСОБА_7 та інша особа під надуманим приводом зайшли до службового кабінету ОСОБА_10 і з вогнестрільної зброї, раніше наданої їм ОСОБА_6 - пістолетів ТТ та "Браунінг" - здійснили близько десяти пострілів у останнього. Смерть ОСОБА_10 настала від кульового порання голови з пошкодженням головного мозку.

ОСОБА_6 також обвинувачується у тому, що у невстановлений час і місці та у невстановленої особи придбав пістолети ТТ і "Браунінг" та набої до них, переніс і зберігав за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, які потім передав ОСОБА_7 та іншій особі, а ті в подальшому і за допомогою цієї зброї вчинили умисне вбивство ОСОБА_10

ОСОБА_7 крім того обвинувачується у тому, що 9 серпня 2008 року приблизно 17 год. неподалік причалу № 7 Річкового вокзалу по вул.Набережно-Хрещатицькій в м. Києві, діючи за попередньою змовою з іншою невстановленою слідством особою, розбив скло в автомобілі "Мерседес-Бенц", звідки таємно викрав майно ОСОБА_11 загальною вартістю 2469 грн. Утримуючи викрадене майно потерпілого він став відходити від автомобіля, але в цей момент потерпілий ОСОБА_11 помітив його і почав кричати про припинення злочину. Незважаючи на це, ОСОБА_7 продовжив свої дії і з викраденим майном потерпілого з місця події на автомобілі під керуванням невстановленої слідством особи зник.

У касаційних скаргах:

- прокурор просить вирок змінити, виключити з його вступної частити посилання суду на судимість ОСОБА_7 за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2006 року як зайве, оскільки вважає, що ця судимість у нього погашена;

- захисник ОСОБА_5, за змістом скарги, просить вирок щодо засудженого ОСОБА_6 скасувати, постановити новий вирок, яким перекваліфікувати дії засудженого з ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК, а призначене покарання пом’якшити, врахувавши те, що він раніше не судимий і на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей 2000 року та 2007 року народження. Захисник також просить справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК закрити за недоведеністю. При цьому захисник посилається на те, що умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10 засуджений не організовував і зброї засудженому ОСОБА_7 не надавав, а показання як підозрюваний, у тому числі під час відтворення обстановки і обставин події, давав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції;

- засуджений ОСОБА_6, за змістом скарги, просить цей вирок скасувати, постановити новий вирок, яким перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК і при обранні міри покарання врахувати те, що він раніше не судимий і на своєму утриманні має двоє неповнолітніх дітей. За ч. 1 ст. 263 КК він просить справу щодо нього закрити за недоведеністю, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад інкримінованих йому злочинів при цьому наводить аналогічні доводи, викладені у скарзі його захисника;

- захисник ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_7, за змістом скарг, не оспорюючи кваліфікацію дій останнього за ст. 186 ч. 2 та ст. 263 ч. 1 КК, просять цей вирок скасувати, постановити новий вирок, яким перекваліфікувати дії засудженого з ч. 2 на ч. 1 ст. 115 КК, а призначене засудженому покарання пом’якшити, посилаючись на те, що ОСОБА_7 стріляв у потерпілого з метою самозахисту і змови на умисне вбивство потерпілого з ОСОБА_6 та іншою особою не мав. Просячи про пом’якшення покарання, вони посилаються на те, що на утриманні засудженого знаходиться неповнолітня донька 2004 року народження.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення касаційних скарг прокурора, засуджених та їх захисників без задоволення, пояснення захисника ОСОБА_5 про обгрунтованість касаційних скарг щодо засудженого ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_6 в організації умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у придбанні, носінні, зберіганні і передачі вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також винність засудженого ОСОБА_7 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_10, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у придбанні, носінні, зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також відкритому викрадені чужого майна, вчиненого за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, грунтуються за зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, зокрема, показаннях потерпілої ОСОБА_12, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших, даних протоколів огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_6 і ОСОБА_7, впізнання та очних ставок між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, висновках судово-медичної, балістичної та психолого-психіатричної експертиз, а також показаннях самих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під час досудового слідства та судового розгляду справи, яким суд дав належну оцінку у вироку.

Так, з протоколу огляду події вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час огляду місця події - кабінету адміністративного приміщення ТОВ "Звездочет-1" по вул. Ушинського, 4 в м. Києві виявлено труп гр. ОСОБА_10 з вогнепальними пораненнями і 5 гільз калібру 7,62 мм та 2 гільз калібру 7,65мм.

Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що смерть ОСОБА_10 настала від наскрізного кульового поранення голови з пошкодженням головного мозку. Всього у ОСОБА_10 виявлено чотири наскрізних та два дотичних кульових поранень.

З висновку балістичної експертизи вбачається, що гільзи і кулі, виявлені на місці події, походять від пістолетів Токарева (ТТ) та "Браунінг".

З показань свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_20 вбачається, що саме в їх присутності було вчинено вбивство потерпілого ОСОБА_10 При цьому близько десяти пострілів в нього було здійснено одразу після команди всім лягти на підлогу.

З показань свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вбачається, що вбивство потерпілого ОСОБА_10 було вчинено фактично одразу після того, як до офісу було пропущено двох чоловіків під приводом оплати касового збору.

Про те, що вбивство потерпілого ОСОБА_10 організував та за допомогою безпосередньої участі ОСОБА_7 і невстановленої слідством особи здійснив ОСОБА_6, видно із його показань як підозрюваного та обвинуваченого 16 та 28 серпня 2008 року, які він підтвердив і при відтворенні обстановки і обставин події 17 та 30 серпня 2008 року. При цьому ОСОБА_6 в присутності захисників детально пояснив про причину та конкретні обставини підготовки і вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_10 з використанням придбаної ним зброї та набоїв до неї, а також на місці показав і розказав про обставини вчинення вбивства та незаконних дій з вогнепальною зброєю і набоями до неї.

З показань ОСОБА_7 як підозрюваного та обвинуваченого від 29 вересня 2008 року вбачається, що вбивство потерпілого ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинив саме він. При цьому в присутності захисника ОСОБА_7 підтвердив, що будучи озброєний двома пістолетами, він разом з особою на ім’я ОСОБА_4 зайшли в адміністративне приміщення радіоринку, де він вчинив вбивство потерпілого, який сидів за столом. До ринку його підвозив ОСОБА_6, він же дав йому зброю. Після вбивства ОСОБА_6, який чекав їх біля ринку, забрав їх з ОСОБА_4 з місця пригоди. Свої показання ОСОБА_7 підтвердив під час відтворення обстановки і обставин події, а також на очних ставках з ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_20 та ОСОБА_17.

Про те, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_10 виникли неприязні стосунки на грунті спільної фінансової діяльності радіоринку, внаслідок яких ОСОБА_6 залишив місце роботи і став переховуватися від ОСОБА_10, окрім показань самого ОСОБА_6, свідчать також показання потерпілої ОСОБА_12, свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15

Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_12 вбачається, що приблизно в серпні 2006 року її чоловік ОСОБА_10 дізнався про привласнення ОСОБА_6 частини прибутків ринку, після чого запропонував йому скласти звіт про свою діяльність. Проте ОСОБА_6 звіт не склав, а в жовтні 2006 року взагалі зник з ринку, у зв’язку з чим чоловік не міг його знайти, хоча докладав до цього певні зусилля. ІНФОРМАЦІЯ_3 від працівників міліції їй стало відомо про те, що чоловіка вбито на ринку.

Таким чином, доводи касаційних скарг щодо ОСОБА_6 про те, що він не організовував умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10, а щодо ОСОБА_7 про те, що він не мав умислу на вбивство потерпілого за попередньою змовою групою осіб, обгрунтовано не взяті до уваги судом першої інстанції, бо такі доводи спростовуються дослідженими судом доказами, покладеними в основу вироку.

Зокрема, судом безумовно встановлено, що ОСОБА_7 та невстановленою слідством особою було вчинено умисне вбивство потерпілого ОСОБА_10 з допомогою вогнепальної зброї, яку йому було надано ОСОБА_6. При цьому доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_7 не мав умислу на умисне вбивство потерпілого, суперечить як висновкам судово-медичної експертизи, так і показанням свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_20, які показали, що вогонь з вогнепальної зброї по потерпілому було відкрито одразу після команди усім присутнім в кабінеті лягти на підлогу.

Про умисне вбивство потерпілого за попередньою змовою групою осіб свідчать і фактичні обставини, зокрема попередня розробка плану вчинення вбивства, придбання та використання при вчиненні вбивства потерпілого двох пістолетів, участь у безпосередньому її вчиненні двох осіб, участь ОСОБА_6 в вивезені ОСОБА_7 і невстановленої слідством особи з місця події.

Тому давши належну оцінку цим доказам у їх сукупності, суд першої інстанції обгрунтовано кваліфікував дії засудженого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК, а ОСОБА_7 – за п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК. Тому будь-яких обгрунтованих підстав для перекваліфікації дій засуджених за доводами касаційних скарг засуджених та їх захисників, колегія суддів не вбачає.

Правильно також кваліфіковані злочинні дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК щодо відкритого викрадення ним майна потерпілого ОСОБА_11, вчиненого за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, що не оспорюється як самим засудженим, так і його захисником.

Ретельно були перевірені судом доводи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про застосування до них незаконних методів слідства. Перевіривши висновки суду з цього приводу за матеріалами справи, колегія суддів також приходить до висновку про їх безпідставність, бо допити ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також інші слідчі дії з їх участю проводилися з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону та в присутності захисників. Під час досудового розслідування та судового розгляду цієї справи органами досудового слідства та судом першої інстанції були дотримані й інші вимоги кримінально-процесуального закону.

Покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК. При цьому судом правильно враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх особи, сімейний стан та наявність дітей. Разом з тим, обставин, що пом’якшують покарання засуджених судом не встановлено. За таких обставин підстав для пом’якшення призначеного їм покарання за доводами касаційних скарг колегія суддів не вбачає.

Безпідставні також доводи касаційної скарги прокурора про виключення з вступної частини вироку посилання суду на першу судимість ОСОБА_7 за вироком Голосіївського суду м. Києва від 13 листопада 2006 року у зв’язку із погашенням цієї судимості, бо злочини за останнім вироком він вчинив ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто в період річного іспитового строку за першим вироком. Тому виходячи із доводів касаційної скарги прокурора та діючи в її межах колегія суддів вважає за необхідне залишити її без задоволення.

Разом із тим, в порядку ст. 409 КПК, суду слід уточнити строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7, оскільки в строк відбування покарання йому зараховано відбутий строк покарання за другим вироком з часу його постановлення, проте помилково визначено дату обчислення строку відбування покарання з 9 серпня 2008 року, тоді як в цей строк підлягає зарахуванню лише строк тримання його під вартою з 9 серпня по 19 листопада 2008 року, тобто строк тримання його під вартою до постановлення вироку Дарницьким районним судом м. Києва 19 листопада 2008 року. У зв’язку з цим суду слід також чітко визначити дату початку строку відбування покарання за останнім вироком.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 125, 129 Конституції України, статтями 394- 396 КПК України та п. 2 ч. 3 Розділу XII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7, захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – без зміни.

В порядку ст. 409 КПК України суду першої інстанції вирішити питання про початок обчислення засудженому ОСОБА_7 строку відбування покарання за цим вироком та про зарахування йому усього відбутого покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2008 року.