5-50к10 Про виправдання у зв'язку із відсутністю складу злочину - 24.02.2011 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 24 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора Луганської області та адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Луганської області від 10 вересня 2010 року,

вироком Апеляційного суду Луганської області від 14 вересня 2010 року,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, одружену, інваліда третьої

групи, не судиму,

виправдано за ч. 2 ст. 368 КК України за відсутністю події злочину на підставі п. 1 ст. 6 КПК України.

постановою Апеляційного суду Луганської області від 01 липня 2011року

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, одружену, не судиму,

визнано винною за вчинення злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а справу закрито у зв’язку із закінченням строку давності.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що займаючи посаду голови Харцизького міського суду Донецької області, прийняла 21 червня 2006 року до свого провадження кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 368 КК України і призначила її до попереднього розгляду на 06 липня 2006 року.

Приблизно у кінці червня 2006 року дружина обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_7, звернулася через свого знайомого ОСОБА_8 до судді ОСОБА_1 з проханням про призначення чоловікові покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, обіцяючи за це грошову винагороду, не уточнюючи її розмір.

Переслідуючи мету отримання хабара, ОСОБА_1 висунула умову ОСОБА_7, яку передала через ОСОБА_8, укласти угоду про надання юридичної допомоги ОСОБА_6 з адвокатом ОСОБА_9, через яку мала намір у подальшому передавати умови щодо розміру хабара та вирішення інших питань.

ОСОБА_7 виконала умови ОСОБА_1 і уклала з адвокатом ОСОБА_9 угоду про захист інтересів ОСОБА_6

Реалізуючи умисел на отримання хабара у великому розмірі, ОСОБА_1, яка була обізнана про наміри ОСОБА_7, передала їй через ОСОБА_5 свої умови щодо вирішення питання про призначення ОСОБА_6 покарання, а саме, що у разі передачі їй грошової винагороди у розмірі 8-9 тисяч доларів США, зможе призначити ОСОБА_6 покарання строком на 2-3 роки позбавлення волі, але тільки за умови повного визнання ним вини в інкримінованих йому злочинах.

Оскільки умови ОСОБА_1 не задовольнили ОСОБА_7 та ОСОБА_6, вони неодноразово в період серпня-вересня 2006 року зверталися до ОСОБА_1 через ОСОБА_5 з проханням щодо призначення ОСОБА_6 покарання не пов’язаного з позбавленням волі, обіцяючи дати хабар у розмірі більшому ніж 9 тисяч доларів США, але ОСОБА_1 на це не погодилася і висунула остаточні умови вирішення даного питання, а саме, що вона за грошову винагороду у сумі 9 тисяч доларів США призначить ОСОБА_6 покарання у виді 3-х років позбавлення волі, але тільки у разі повного визнання ним вини в інкримінованих йому злочинах.

Усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1, ОСОБА_7 за погодженням з ОСОБА_6 03 жовтня 2006 року звернулися з письмовою заявою до ДДСБЕЗ МВС України про вимагання хабара.

05 жовтня 2006 року ОСОБА_7 передала адвокату ОСОБА_5 в приміщенні юридичної консультації, яка розташована в провулку Коні, буд. 3, у місті Харцизьку Донецької області грошові кошти в розмірі 9 тисяч доларів США для подальшого вручення ОСОБА_1 за призначення ОСОБА_6 покарання строком на 3 роки позбавлення волі.

В приміщенні Харцизького міського суду, який розташований у провулку Коні, буд. 2, в місті Харцизьку Донецької області 09 жовтня 2006 року ОСОБА_5 зустрілася з ОСОБА_1 і просила її зменшити розмір хабара за призначення ОСОБА_6 покарання у виді 3-х років позбавлення волі, на що ОСОБА_1 погодилася та зменшила розмір хабара до 8 тисяч доларів США при дотриманні умов щодо повного визнання ОСОБА_6 своєї вини.

В цей же день 09 жовтня 2006 року в приміщенні Харцизького міського суду ОСОБА_5 передала ОСОБА_1 в якості хабара 8 тисяч доларів США або 40 400 гривень, виходячи із офіційного курсу валют, а ОСОБА_1 прийняла ці грошові кошти, як хабар у великому розмірі.

Зазначена кримінальна справа призначена до касаційного розгляду за касаційними скаргами заступника прокурора Луганської області та адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Під час вивчення матеріалів справи судом було встановлено, що Апеляційним судом Луганської області під час призначення справи до касаційного розгляду не було перевірено дотримання скаржниками ОСОБА_3, ОСОБА_4 вимог ст.ст. 350, ч.2 384 КПК України.

Під час розгляду справи прокурор висловив думку про зняття справи з касаційного розгляду і направлення до апеляційного суду для виконання вимог ст.ст. 350- 353 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що справу слід зняти з касаційного розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 384, 386, 387 КПК України, касаційні скарги на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, можуть бути подані особами, які мають право на касаційне оскарження, протягом одного місяці з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови через суд, який їх постановив.

Зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд не перевірив дотримання скаржниками ОСОБА_3, ОСОБА_4 вимог ст.ст. 350, ч.2 384 КПК України, а саме чи наділені вони правом на оскарження даного вироку.

Зазначені обставини залишилися поза увагою суду, а тому вказана кримінальна справа підлягає зняттю з касаційного розгляду і направленню до суду, який постановив зазначене рішення, для виконання вимог, передбачених ст.ст. 350- 353 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 388, 392 КПК України колегія суддів,

зняти кримінальну справу щодо ОСОБА_1 з касаційного розгляду і направити її до Апеляційного суду Луганської області для виконання вимог ст.ст. 350- 353 КПК України.